— Про що ти думаєш, Маріє? Спати пора — з роботи повернулася пізно, а вставати треба рано.

— Думаю я не про це, мамо. Скажіть: правда, наше життя стало радіснішим, красивішим. Недавно в Москві відбувся Пленум ЦК. Він обговорив важливі життєві питання. Наша держава безустанно піклується про простих трудівників. Приємно й зустрічати Новий рік. А ви жили колись не так?

— Старе згадувати, доню, — сум наводити.

* * *

Шість років тому пішла працювати Марія Щепаник на ферму колгоспу імені Богдана Хмельницького.

— Ось, приймай, — коротко сказав завідуючий фермою, показуючи на брудних, худих телят.

— Нелегко було спочатку, — розповідає Марія. — Додому поверталася пізно. Та згодом все поправилось.

Марія не нарікала на свою роботую Навпаки, по-справжньому любима її. Адже молочне стадо поповнюється коровами, вирощеними нею, і від того, як вона виростить, залежить їх продуктивність.

Це і її руками кується перемога над америкою у створенні достатку продуктів тваринництва.

За час своєї роботи на фермі Марія зберегла все поголів'я телят, здала у колгоспне стадо понад 320 голів молодняка великої рогатої худоби.

— Корови, вирощені Марією Щепаник, дають в день по 11-12 літрів молока, — говорить доярка Марія Фізьо.

Приємно подивитись на телят, яких вона доглядає. Всі 43 телят вгодовані, чисті, мов линочки. Щодобовий привіс на голову по її групі становить 650 грамів. Коли ми запитали. в чому полягає її успіх в роботі, вона відповіла:

— Доглядаю телят так, як вчить зоотехнія. Прикладаю своє старання, кожного дня забезпечую ситну годівлю. В раціон телятам входить: зоо грамів осипки, зоо грамів вівса, 1 кілограм перегону, сіно.

Наполеглива, щира праця кипить кожного дня. Ні на хвилину не припиняється пульс життя. Марія знає, що і її праця кує міць Батьківщини.