Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля

  Українська  Polski  Русский 

Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»

 Жнибороди

 Бучаччина

 Тернопілля

 Книгозбірня

 Сайти проекту



 Інформація



 Вітаю Вас на сторінці про Тернопілля! 

Cелo Жнибороди

Герб села

Публікації 1950-1959 років

Публікації 1957 року

--------------------------------

У червоному кутку

Червоний куток на іермі — любиме місце відпочинку для тваринників артілі імені Шверника. Приміщення це гарно прибране, на стінах висять соціалістичні зобов’язання доярок, свинарок, телятниць, а також лозунги і плакати. До послуг працівників ферми є бібліотечка, радіо.

У червоному кутку регулярно випускається стінна газета “Тваринник”, в якій вміщуються матеріали про передові методи праці кращих доярок артілі, таких, як Ганна Мандро, Марія Корінь та інші, критикуються недоліки в роботі окремих тваринників.

На ферми часто навідується агітатор-комуніст Василь Рафалюк. Він читає тваринникам свіжі газети і журнали, ознайомив їх з рішеннями грудневого Пленуму ЦК КПРС. Агітатор розповідає працівникам ферми також про передові прийоми догляду і утримання громадської худоби. Це у значній мірі допомагає колективу ферми підвищити продуктивність худоби.

С. Рудяк,

секретар парторганізації колгоспу імені Шверника.

«Вперед», нд, №2(1334) за 06.01.1957

--------------------------------

Ділом відповідаємо на заклик партії і уряду

ЦК КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР звернулася до нас, колгоспників, із закликом працювати в нинішньому році ще краще, дати країні ще більше продукції сільського господарства. Наш колгосп швидко розвивається і міцніє, появляються нові можливості для ще швидшого росту. І ми повинні використати їх якнайповніше. За чотири місяці нового господарського року ми надоїли по 410 літрів молока на кожну фуражну корову. М’яса торік виробили по 11,6 центнера на сто гектарів землі, а нині за чотири місяці вже маємо по 6,5 центнера.

Обговорюючи Звернення партії і уряду, свинарки Павліна Ярема і Ганна Рогівська зобов’язались в цьому році відгодувати на сто гектарів землі по 20 центнерів свинини. Своє слово вони підтримують чесною працею на фермі. На цьому тижні з відгодівельної групи буде знято і здано державі 9 голів свиней вагою по 80-100 кілограмів кожна.

Велику увагу приділяємо підвищенню родючості полів. З 1 січня нового року ми вивезли на поля 850 тонн гною. На цій роботі працюють трактор “ХТЗ-НАТІ”, автомашина “ГАЗ-51” і 8 підвід. В господарство завезли 26 тонн мінеральних добрив.

В артілі повністю очищено і доведено до посівних кондицій насіння ярих культур. Насінну кукурудзу візьмемо в Бучацькому пункті Заготзерно в обмін на озиму пшеницю. Готуємо і інвентар. Ковалі Михайло Фізьо та Іван Якубишин вже відремонтували 35 борін, сівалку, 16 возів.

Ми зробимо все можливе, щоб у другому році шостої п’ятирічки зібрати високі врожаї зернових і технічних культур, значно підвищити продуктивність тваринництва.

В. Цьомик,

голова колгоспу імені Шверника.

«Вперед», чт, №9(1341) за 31.01.1957

--------------------------------

Готуємо гідну зустріч

Змагання на честь 40-ї річниці Великого Жовтня викликало серед наших колгоспників нову хвилю трудового піднесення. Десяток дорогоцінних думок, пропозицій, порад іде від людей, як добитися дальшого підвищення врожайності всіх культур, розвитку всіх галузей господарства.

Включившись в переджовтневе змагання, наші доярки Ярослава Антосик, Ганна Мандро, які вже надоїли по 567-600 літрів молока на корову, закликають всіх доярок підвищити надої. Це знайшло загальну підтримку. Звідси наше тверде рішення: від 37 корів одержати по 1800 літрів молока, тобто надоїти 13, 371 літр на 100 гектарів сільськогосподарських угідь, збільшити виробництво м’яса.

Свинарка Ганна Рогівська вже відгодувала і здала державі свиней загальною вагою 33,5 центнера. Стефанія Антосик від 9 закріплених свиноматок за перший опорос одержала приплоду 113 поросят, тобто по 12,5 поросяти на свиноматку.

Працівники свиноферми зобов’язалися виростити в цьому році на кожні 100 га ріллі по 18 центнерів свинини. Вже вироблено по 9,2 центнера м’яса. В березні ми знімемо 9 голів свиней з відгодівлі і здамо державі не менше 8 центнерів свинини.

С. Рудяк,

секретар парторганізації колгоспу імені Шверника.

«Вперед», нд, №20(1352) за 10.03.1957

--------------------------------

Підтягніться, сусіди!

Колгоспи імені Шверника та імені Хмельницького змагаються між собою. 19 березня берем’янські хлібороби вирішили перевірити, як сусіди виконують взяті зобов’язання, як вони підготувалися до весняної сівби.

Жниборідським керівникам довелося червоніти, коли комісія зайшла в артільну комору, де зберігається посівний матеріал. Насіння гречки і гороху досі некондиційне. А насіння таких культур, як просо, кормові буряки, цибуля зовсім немає. До план посіву невистачає 140 центнерів картоплі.

Немає на всю площу посіву і насіння кукурудзи.

— Обміняємо іншим зерном на кукурудзу у колгоспників, — заявив голова правління т. Цьомик. Але коли ж це буде?

Не краще стоять справи з удобренням грунтів. Вивезено на поля лише 1850 тонн гною з плану 3600 тонн. Попелу і пташиного посліду треба заготовити 126 центнерів, а є лише 41. Не виконано план завезення міндобрив. З потрібних 622 центнерів завезено 280.

Не завершено ремонт інвентаря. До сівалки, плугів навіть ще не бралася рука коваля. Маркерів потрібно 15 штук, а виготовлено тільки 8. Колгоспний агроном т. Хмарний досі не спромігся скласти робочий план весняної сівби. Колгоспники не знають, де працюватимуть вони на польових роботах.

Всі ці недоліки комісія відзначила в акті і запропонувала керівникам колгоспу протягом 2-3 днів ліквідувати недоробленості в підготовці до сівби, енергійніше боротися за виконання взятих зобов’язань.

Г Горин, агроном, в Гайдуцький, П. Кубішин,

бригадири рільничих бригад.

«Вперед», чт, №23(1355) за 21.03.1957

--------------------------------

Першість завоювала Яблунівка

Закінчився огляд художньої самодіяльності шкіл району. Кращі виконавці виступили на заключному концерті, який відбувся в районному Будинку культури 17 березня. Кращі з кращих поїдуть в Тернопіль, на обласну олімпіаду.

(...) По початкових школах першість присуджено школярам села Жнибороди.

(...)

Попереду — обласна олімпіада. Треба тепер використати час, щоб краще підготуватися і добре захистити честь шкіл нашого району.

Г. Шоймер.

«Вперед», чт, №23(1355) за 21.03.1957

--------------------------------

У недбайливих господарів

Колгоспи імені Шверника та імені Хмельницького змагаються між собою. Нещодавно обидві артілі обмінялися делегаціями, які перевірили готовність господарств до весняних польових робіт та виконання зобов’язань по тваринництву.

Ми, члени делегації побачили в колгоспі імені Б. Хмельницького багато недоробок і упущень і вказали на це сусідам.

Перш за все ми звернули їхню увагу на те, що колгосп відстає по вивозці гною. Хіба можна сподіватись виростити високий урожай, коли з плану 7510 тонн гною вивезено на поле лише 2010 тонн? Місцевих добрив — пташиного посліду, попелу — заготовлено зовсім мало: 42 центнери при плановому завданні 380. Не гаразд справи і з насінням. Посівний горох, гречка — некондиційні, насіння цибулі немає зовсім, огірків невистачає. Біля кузні стоять невідремонтованими дві сівалки та деякий інший інвентар.

Агроном т. Горин, яка супроводжувала делегацію, сказала, що робочий план весняної сівби вже розроблено, а в підтвердження цього витягла з кишені ... якийсь клаптик паперу. Хіба ж це робочий план? Його не знають ні бригадири, ні колгоспники. Недооцінюють в колгоспі живе тягло. Коли ми спитали т. Горин, скільки коней працюватиме на посівній, вона відповіла:

— А нащо мені таке знати? В нас тракторна бригада працюватиме!

Для розвитку тваринництва в артілі непогані умови. Є добрий силос, січка, концентрати. Але через відсутність порядку на фермах, контролю з боку правління та парторганізації ці умови не використовуються. Наприклад 19 березня худобу годували на 2 години пізніше лише тому, що фуражир т. Павлюк вчасно не з’явився на ферму. Свиноферма розташована недалеко від контори колгоспу, але й на ній порядку немає. Приміщення тільки зовні красиве, а всередині його — бруд, немає світла, станки настільки маленькі, що свині ніде повернутися. На кормокухні теж панує безладдя. Не дивно, що молока надоєно лише по 266 літрів на корову, а вироблено свинини по 3,7 центнера на 100 га ріллі.

В той час, коли комісія перевіряла господарські справи в артілі, голова правління т. Площук не визнав за потрібне вислухати наші зауваження. Ніхто з нас його навіть не бачив.

Колгоспу імені Б. Хмельницького слід рішуче поліпшити справи як у підготовці до сівби, так і в громадському тваринництві.

В. Цьомик, голова колгоспу імені Шверника,

В. Крупа, зав. свинофермою,

М. Паславський, рахівник.

«Вперед», нд, №24(1356) за 24.03.1957

--------------------------------

Боремося за 20 центнерів свинини на 100 гектарів орної землі

Розповідь завідуючого свинофнрмою колгоспу імені Шверника В. Крупи

Працівники нашої свиноферми вирішили в цьому році одержати по 20 центнерів свинини на кожні 100 гектарів орної землі.

Не треба доводити , що в першу чергу слід мати, кого відгодовувати.

Працівники ферми шляхом старанного догляду і правильної годівлі свиноматок рік у рік добиваються високої плодючості їх. Так, в 1956 році свинарка Стефанія Антосик від кожної закріпленої свиноматки одержала по 20 ділових поросят. Зобов’язання свинарок на цей рік — одержати по 16-20 поросят від свиноматки.

перший опорос показав, що це зобов’язання буде виконане. Вже опоросилися 18 свиноматок. Вони привели в середньому по 12,6 поросяти, а по групі, яку доглядає Стефанія Антосик, — по 13,9 поросяти.

Багато уваги приділяємо відгодівлі свиней і здачі м’яса державі. Ми запроваджуємо в основному м’ясну вдгодівлю. Вона найбільш вигідна економічно, бо потребує менших затрат кормів на одиницю приросту. Відомо, що для одержання одного кілограма приросту при м’ясній відгодівлі витрачається п’ять кормових одиниць, а при сальній — 7-8. Отже, при одній і тій же кількості згодованих кормів наш колгосп при м’ясній відгодівлі одержує свинини на 20-22 проценти більше, ніж при сальній.

На м’ясну відгодівлю ми, як правило, ставимо молодих підсвинків у 3-4-місячному віці і відгодовуємо їх до 8-9 місяців. Здаємо їх тоді, коли вони досягають близько 100 кілограмів живої ваги.

Основними кормами при м’ясній відгодівлі є картопля, осипка, грубі корми. Наші свинарки добиваються, щоб свині поїдали їх якомога більше. Для цього вони старанно підготовляють корми до згодовування.

З початку господарського року свинарки Павліна Ярема і Ганна Рогівська зняли з відгодівлі 80 свиней вагою 70 центнерів. Зараз на відгодівлі стоїть 30 голів. До травня здамо їх державі. Тоді вже в артілі буде відгодовано по 14 центнерів свинини на 100 гектарів орної землі.

«Вперед», нд, №28(1360) за 07.04.1957

--------------------------------

Будемо серед передовиків

З великим інтересом і увагою обговорювали тваринники нашого колгоспу зобов’язання колгоспників артілі імені Жданова, Теребовлянського району, які дали слово набагато підвищити продуктивність худоби, збільшити виробництво тваринницької продукції.

Читаючи про добре починання передовиків, працівники ферми почали думати і про свої можливості. Тваринники почали радитись, які зобов’язання взяти по молоку на 1957 рік. Завідуючий фермою великої рогатої худоби Омелян Начайський, кращі доярки Ярослава Антосик і Ганна Мандро переконливо довели що цілком можливо в цьому році одержати по 155 центнерів молока на 100 гектарів угідь. Таке зобов’язання ми і взяли. Сподіваємося, що з честю виконаємо його, бо вже на сьогодні маємо 49 центнерів молока на 100 гектарів угідь.

Непогано у нас і з виробництвом м’яса. На 5 квітня ми мали м’яса по 20 центнерів на 100 гектарів угідь, в тому числі по 14 центнерів свинини на 100 гектарів орної землі. На відгодівлі стоїть тепер ще 70 голів свиней. Підрахунки показують, що ми можемо виростити в цьому році по 44,5 центнера м’яса на 100 гектарів сільськогосподарських угідь, в тому числі по 22 центнери свинини на 100 гектарів орної землі. Це тверде наше зобов’язання і ми виконаємо його.

Наші хлібороби борються також за підвищення врожайності. Ми зобов’язалися виростити зернових по 13 центнерів. Вся озимина вийшла у нас із зими в доброму стані. Ми підживили її, заборонували. Вчасно і добре посіяли ярі. Все це — запорука доброго врожаю.

Нам хочеться позмагатися в ювілейному 1957 році з передовиками сільського господарства, щоб дати Батьківщині більше продуктів тваринництва і рільництва.

Василь Цьомик,

голова колгоспу імені Шверника.

«Вперед», чт, №37(1369) за 09.05.1957

--------------------------------

Вони виступатимуть на фестивальній сцені

Фестивальну програму ми почали розробляти ще взимку. Але основна підготовча робота проводилась навесні, у квітні. Регулярно відбувалися репетиції, гуртківці вдосконалювали виконання окремих номерів.

У нас в хорі небагато співаків — лише двадцять п’ять, бо й село наше невелике. Ось чому всі зусилля були спрямовані на те, щоб добитися якнайкращого звучання кожної пісні. більшої злагодженості голосів.

Першими танцюристами виявилися ті, хто і в хоровому гуртку займався найактивніше. Це такі, як колгоспниця Марія Фізьо, вчителька Людмила Василівна Малькут, завідуюча медпунктом Михайлина Заплацінська. Не відстали й хлопці. Добросовісно вивчали складні фігури танців Микола Фізьо, Петро Галюлько, Володимир Ступак.

Люблять у Жнибородах і художнє читання. Вже понад два роки виступає в клубі молода колгоспниця Люба Фізьо. Їй більше до вподоби сатиричні твори. Добре декламують також Марія Джула і Павлина Щепаник.

Сьогодні всіх цих наших гуртківців побачать глядачі на фестивальній сцені.

Степан Рудяк,

зав. клубом села Жнибороди.

«Вперед», нд, №42(1374) за 26.05.1957

--------------------------------

Старанно обробляють посіви

На бурякових плантаціях колгоспу імені Шверника людно з ранку до вечора. Колгоспники старанно обробляють посіви. Після шарування цукрових буряків вони успішно проводять проривку.

Найкращих показників добилися члени ланки Стефанії Кишені, які вже закінчили проривати рослини на п’яти гектарах. Особливо високопродуктивно працювали на цій роботі колгоспниці Катерина Муравель, Марія Фізьо і Пелагія Стрілецька. Вони систематично виконували денне завдання на 120-130 процентів.

Закінчують проривку буряків ланки Катерини Бабіцької і Катерини Яреми. В результаті артіль прорвала буряки на площі 35 гектарів при площі 40, залишивши на кожному гектарі по 110 тисяч коренів.

Колгоспники дбають про те, щоб виростити високий урожай і інших просапних культур, зокрема картоплі. Ця культура також дружно зійшла. Рільничі бригади почали розпушувати міжряддя кінними грасками.

В. Цьомик,

голова колгоспу.

«Вперед», нд, №42(1374) за 26.05.1957

--------------------------------

Ланка Стефанії Кишені

Світлий червневий ранок. Волохаті хмаринки ледь порожевіли, з-за обрію втсає сонце. З пагорба. на якому розташовані тваринницькі ферми колгоспу імені Шверника, видно поля довкола: плантації цукрових буряків, кукурудзи, картоплі, ніжно-зелені килими озимих та ярих колосових.

На масивах буряків вже біліють хустинки. Ранок тільки настав, а трудівниці вже в полі. Треба швидше прорвати, перевірити посіви. З ділянки доноситься пісня:

Буряки рядочками

Стеляться листочками,

Наче море води розлива...

Співає молодіжна ланка Стефанії Кишені. Колгоспниці першими в артілі прорвали, переврили і підживили рослини.

Це було на буряках. А тепер члени ланки обробляють картоплю. Марія Фізьо, Мирослава Хомко, Катерина Щепаник і літня жінка Настя Цибульська та інші трудяться особливо старанно. Вони за день прополюють по 0,11-0,12 гектара картоплі при нормі 0,10.

За ланкою закріплено і 8 гектарів кукурудзи. Посіви вже прополені, а зріджені місця підсаджені змоченим насінням. Рослини добре розвиваються.

За сумлінну працю на обробітку просапних культур ланку Стефанії Кишені райком комсомолу нагородив Похвальним листом. Цінним подарунком преміювало ланку і правління колгоспу.

...Землю обгортають сутінки. Коли рівненькі рядочки молодих рослинок зливаються у безмежне темнозелене море, дівчата залишають поле.

В. Цьомик,

голова колгоспу.

«Вперед», нд, №48(1380) за 16.06.1957

--------------------------------

Вийшли в поле косарі

У самого лісу розкинулася сорокашестигектарна площа конюшини. Травостій тут перевищує метр. Це посів колгоспу імені Шверника. Добрий буде корм для худоби.

— Треба траву негайно скосити, висушити і скласти в копиці, — сказав голова колгоспу т. Цьомик бригадирам.

А на другий день на косовицю вже вийшло 47 косарів. Задзвеніли коси. Колгоспники Петро Василечко Петро Ярема, Теодор Калакука та Іван Галюлько — досвідчені косарі. Хоч і нелегко косити високий, густий травостій, а все ж таки за день вони скосили по 0.30 гектара.

За два дні колгоспні косарі звалили траву з площі 31 гектар. Косовиця конюшини триває.

М. Паславський,

сількор.

«Вперед», нд, №48(1380) за 16.06.1957

--------------------------------

Золотопотіцький перець

Здоровенькі були!

Село Берем’яни, працівнику радіовузла т. Кубішину

У перших рядках поздоровляю вас із славною датою: адже скоро минає вже три роки з того часу, як у кожній хаті колгоспників артілі імені Шверника прозвучали перші слова диктора з Берем’янскього радіовузла.

Добра річ радіо, правда? Нема що й казати — кому, як не вам, краще за інших відомо, що воно за штука. Це ж все одно, що цілий клуб у власній хаті: і тобі пісні, і танці, і лекції про передовий досвід колгоспів і т. д. і т. п. І не тільки в хаті. Таким же клубом служило радіо на фермах колгоспу імені Шверника. бувало, зійдуться в червоному кутку тваринники і не нарадуються цікавим передачам, веселій музиці і співам, що линули з чарівного ящичка. А от недавно, в кінці травня, так само прийшли сюди тваринники, а радіо — ані звука. Мовчить, наче води в репродуктор набрало. Однак, виявилося, що не вода, а ви, т. Кубішин, є причиною його мовчання. Через якісь несправності ви з легкою душею відрізали зовсім лінію на свиноферму. Ніколи не гадали свинарі і свинарки, що ви їм таку свиню підкладете!

А пам’ятаєте, як звернулися до вас тваринники і як ви їм відповіли? Якщо забули, я вам нагадаю вашу глибоко наукову відповідь: “Не такі вже ваші свині культурні, щоб аж радіо слухати!”.

Що й казати, культура серед свиней не дуже висока. Але я впевнений, що навряд чи знайшлась б така свиня, яка б зробила щось подібне до вашого вчинку. Адже й вона зрозуміла б, що коли лінія несправна, то треба її довести до ладу чи звернутися до керівників колгоспу за допомогою, а не відрізати радіо зовсім.

Ось тепер і подумайте, чим відрізняється свинська поведінка від вашої!

Разом із Перцем підписали:

В. Крупа,

зав. фермою колгоспу імені Шверника.

С. Антосик, П. Ярема, М. Рогівська,

свинарки.

«Вперед», чт, №49(1381) за 20.06.1957

--------------------------------

Змагання молодих спортсменів

(...) Минулої неділі в районі була проведена спартакіада молоді (...)

На стометрівці вийшов переможцем представник села Жнибороди М. Фізьо. Його результат — 12.8 секунди.

(...)

Значно гіршими були результати у стрибках. Переможець у стрибках в висоту М. Фізьо не зміг показати результат вищий 1 метра 45 сантиметрів, а С. Боровий переміг у стрибках в довжину також з низьким показником — 5 метрів 25 сантиметрів.

(...)

П. Сливка.

«Вперед», нд, №58(1390) за 21.07.1957

--------------------------------

Колгоспники одержують аванс

В колгоспі імені Шверника видають по 2 кілограми пшениці на вироблені трудодні за сім місяців цього року.

Сім’я колгоспниці Антоніни Рогівської одержала 25 центнерів 22 кілограми хліба, Софія Антосик — 25 центнерів 70 кілограмів, Василь Крупа — 18 центнерів.

С. Рудяк.

«Вперед», чт, №67(1399) за 22.08.1957

--------------------------------

По 12-15 тонн за зміну

Добре організував роботу молотильного агрегату бригадир другої рільничої бригади колгоспу імені Шверника Микола Кишеня. Колгоспники своєчасно приходять до молотарки і добросовісно виконують доручені роботи.

Вміло подають снопи в барабан П. Василечко і Т. Калакука. На скиртуванні соломи по-ударному працюють Є Косар, І. Василечко, П. Тісля і М. Похила.

За зміну бригада намолочує по 12-15 тонн озимої пшениці.

В. Цьомик.

«Вперед», чт, №71(1403) за 05.09.1957

--------------------------------

З новими силами

Позаду лишилось шумне, повне незабутніх вражень літо, піонерські табори.

Продзвенів в перший раз знайомий, веселий дзвоник — і знов за парти, щоб більше узнати, побачити, розвідати.

В Жниборідській початковій школі другого вересня приступили до навчання 69 учнів. Це діти колгоспників. Багато з них під час канікул з захопленням працювали на колгоспних ланах і зараз прийшли до школи, збагачені новими враженнями і навиками.

Школа гостинно розпахнула перед дітворою свої двері. Вона зустріла їх світлими, добре відремонтованими класними кімнатами і коридорами.

Після першого дзвінка наступила тиша. Десятки цікавих дитячих очей дивились на вчителів. Перед дітьми після розповіді вичтеля розкриваються неосяжні простори нашої прекрасної Батьківщини, яка оточила радянських дітей батьківською турботою і увагою.

Школа дасть їм знання з найрізноманітніших галузей людських знань, вона прищепить їм палку любов до свого народу, до рідної Батьківщини, вона дасть їм професію, навчить бути сміливими і настіливими в досягненні цілей.

В добрий путь, дорогі діти! Вам належить майбутнє.

Л. Малькут,

вчителька.

«Вперед», чт, №71(1403) за 05.09.1957

--------------------------------

Шофер-швидкісник

Шофер колгоспу імені Шверника Василь Нетриб’як, включившись в змагання за успішне перевезення буряків на Джуринський бурякопункт, перевозить сировину швидкими рейсами.

6. вересня він зробив 6 рейсів на відстань 30 кілометрів і перевіз з поля 150 центнерів буряків. Всього т. Нетриб’як самоскидом “ГАЗ-93” з початку копання буряків доставив на приймальний пункт 300 центнерів цукрової сировини.

В. Цьомик,

голова колгоспу.

«Вперед», нд, №72(1404) за 08.09.1957

--------------------------------

Добовий приріст живої ваги свині становить 750 грамів

Працівники свиноферми колгоспу імені Шверника ідуть назустріч 40 роковинам Великої Жовтневої революції з визначними трудовими перемогами. Зараз їх увага звернута на успішне проведення відгодівлі свиней. З початку року на фермі одержано 90 центнерів свинини, що становить 13,8 центнера на кожні сто гектарів орної землі.

Але цим тут не обмежуються. До кінця року вирішено відгодувати ще 50 свиней і дати до 200 тисяч карбованців доходу.

Борючись за зниження собівартості сала і м’яса, працівники ферми практикують прискорену відгодівлю свиней, добившись добового приросту живої ваги кожної голови на 750 грамів.

Цей показник є результатом доброго догляду і ситої годівлі тварин. Свині розміщені в добре обладнаному свинарнику. Кожна з них одержує щодоби 2 кілограми осипки, в подрібненому вигляді: конюшину, бурякову гичку, мінеральні корми.

Свинарки відгодівельних груп Ганна Миколаївна Рогівська і Павліна Павлівна Ярема знають, що коли добре потрудяться, то одержать значну додаткову оплату, а їх прізвища будуть занесені на Дошку пошани.

Стефанія Миколаївна Антосик і Марія Миколаївна Рогівська, які доглядають свиноматок, брали зобов’язання одержати від кожної свиноматки по 20 ділових поросят. Це зобов’язання вони з честю виконали. Перша від 9 закріплених за нею свиноматок одержала 239 поросят, або по 26,5 поросяти на кожну свиноматку. Друга — від такої ж закріпленої групи одержала 196 поросят, що становить по 21,7 поросяти на свиноматку.

Свідомі свого завдання, працівники ферми роблять все, щоб свині завжди були чисті, нагодовані, напоєні, дихали свіжим повітрям, що й необхідно для їх розвитку.

За повне виконання взятих зобов’язань будемо боротися, не покладаючи рук.

Василь КРУПА,

зав. свинофермою.

«Вперед», чт, №75(1507) за 19.09.1957

--------------------------------

Ганна Рогівська відгодувала 55 центнерів свинини

Хто уважно слідкує за районною газетою «Вперед», той напевно помітив, що серед свинарок, які найбільше відгодували свиней, на одному з перших місць стоїть ім’я Ганни Рогівської з колгоспу імені Шверника. Чотири роки працює на свинофермі Ганна Рогівська і кожного року добивається високих показників.

Тепер у багатьох колгоспах виникають дискусії, до якої ваги найвигідніше відгодовувати свиней. Досвід свинарки Ганни Рогівської свідчить, що свиней дуже вигідно здавати вагою 90-100 кілограмів, а не годувати на сало. Так, за 9 місяців і 20 днів жовтня, Ганна Рогівська зняла з відгодівлі 58 голів загальною вагою 55 центнерів. Тепер вона має 110 підсвинків, окрема група яких вже важить по 60 кілограмів кожний. Отже, до кінця року 17 свиней будуть здані. При такій відгодівлі можна краще використати приміщення, швидше звільняючи їх для молодняка, що підростає, а також тримати свиней на дешевих кормах.

Так, Ганна Рогівська весь весняно-літній період годувала свиней зеленою масою. Зараз вона видає кожній свині по 6 кілограмів картоплі, по 3 кілограми осипки, полову, сіль, крейду.

Свинарка Г. огівська слідкує за всіма новинами зоонауки і передового досвіду, обдумує їх, і те, що можна застосовувати, негайно впроваджує в себе на фермі.

Коли трудівники артілі імені Шверника обговорювали Заклик Комуністичної партії — в найближчі роки наздогнати США по виробництву тваринницької продукції на душу населення, Ганна Рогівська сказала:

— Ми, тваринники, зробимо все для того, щоб це завдання виконати якнайшвидше!

Щирість цих запевнень свинарка підтверджує своїми ділами.

Приклад в роботі показують і інші працівники свиноферми.

Свинарка Степанія Антосик від 9 закріплених за нею свиноматок одержала по 27,1 поросяти на кожну свиноматку.

На 20 жовтня колгосп виробив по 31,4 центнера м’яса на 100 гектарів сільгоспугідь.

В. Крупа,

завідуючий свинофермою.

«Вперед», чт, №85(1567) за 24.10.1957

--------------------------------

Де купити лампове скло?

В нашому селі Жнибороди немає електричного світла. Отже, поки що колгоспникам приходиться користуватися керосиновими лампами. Та й в конторі колгоспу, бібліотеці, клубі доводиться ним світити. А от лампового скла в сільській крамниці не купиш. Особливо велика потреба в склі №10.

Ми вже неодноразово зверталися до Яблунівського ССТ про те, щоб завезли в крамницю лампове скло, але там лише обіцяють. І ця обіцянка вже триває більше двох місяців.

Цікаво, а як би реагував голова Яблунівського ССТ т. Марціновський, коли б у нього в хаті лампа світилася без скла? Напевно, тоді б швидше подбав про завезення лампового скла в сільські крамниці.

С. Рудяк,

зав. клубом с. Жнибороди.

«Вперед», чт, №85(1567) за 24.10.1957

--------------------------------

Переможці Жовтневого змагання

(...)

Хороших людей у нас чимало, і нам хочеться розповісти про них якнайбільше...

На фото вгорі зліва передова свинарка колгоспу імені Шверника Ганна Рогівська. Серед свинарок, які найбільше відгодували свиней, на одному із перших місць стоїть ім’я ганни Рогівської.

Чотири роки працює на свинофермі ганна Рогівська і кожного року добивається високих показників. З власного досвіду передова свинарка переконалася, що свиней найкраще здавати вагою 90-100 кілограмів, а не годувати на сало. За дев’ять з половиною місяців цього року Ганна Рогівська здала 58 голів загальною вагою 55 центнерів. Досвід Ганни Рогівської вивчають інші свинарки району.

Приклад в роботі показує свинарка Степанія Антосик (фото вгорі, справа), яка від кожної з 9 закріплених за нею свиноматок одержала по 27 здорових поросят.

Її успіхи — результат самовідданої праці, творчого підходу до справи. Степанія Антосик добивається того, щоб опороси одержувати в найбільш сприятливі місяці. Так, наприклад, перший — з кінця лютого до 15-20 квітня, другий — в серпні-вересні. Стадо комплектується за рахунок високопродуктивних і перевірених маток. Свинок Степанія годує по індивідуальному раціону. На власному досвіді передова свинарка переконалася, що при годуванні маток в підсосний період різноманітними кормами вони краще годують малят, менше втрачають живої ваги. Ремонтні матки її групи поросяться в червні-липні, а на другий опорос злучає їх аж у жовтні. Свої трудові успіхи вони приносять як подарунки на сьогоднішнє свято.

«Вперед», чт, №89-90(1572) за 07.11.1957

--------------------------------

Кращі агітатори

Добре організована агітаційно-масова робота на молочно-товарній фермі колгоспу імені Шверника. Агітатори зоотехнік Яків Микуляк та учитель Олекса Лукач часто бувають на фермі.

Вони знайомлять тваринників з матеріалами Декларації та Маніфесту миру, з положенням про вибори народних суддів.

Цікаві бесіди, читки, лекції проводять агітатори серед колгоспників.

Тваринники артілі імені Шверника готуються гідно зустріти день виборів. Доярки Євгенія Доморадська та Параскрвія Дволінська обіцяють до 15 грудня повністю виконати свої соціалістичні зобов’язання.

Зараз на фермі середній добовий надій на кожну корову — 4 літри молока. Тваринники зобов’язались до дня виборів збільшити добовий надій до 6 літрів молока.

М. Посавський.

«Вперед», сб, №98(1580) за 07.12.1957

--------------------------------

Досягнуте — не межа

Ще недавно колгосп імені Кірова (с. Жнибороди) відставав по розвитку громадського тваринництва. Надій молока на кожну фуражну корову ледве досягав 1500 літрів. Низькою була продуктивність інших видів худоби. Внаслідок цього одержували малі доходи від цієї галузі господарства. Так було тому, що недостатньо заготовляли кормів. До того ж тварини знаходилися в поганих приміщеннях.

Перелом стався після ХХ з.їзду КПРС. Парторганізація, правліня колгоспу, всі трудівники артілі по-справжньому взялися за розвиток тваринництва. Насамперед переглянули кадри працівників ферми, попвнили їх кращими колгоспниками. Розширили посіви кормових культур.

Усе це сприяло підвищенню продуктивності худоби. На 15 грудня на кожну корову надоєно по 1711 літрів молока — на 254 літрів більше проти 1956 року. На 100 гектарів земельних угідь одержано по 112,9 центнера молока.

По 20,4 центнера свинини одержано на 100 гектарів ріллі. Значно підвищилась продуктивність птиці.

Проте, досягнуте нас не задовольняє. Враховуючи свої можливості, колгосп до кінця господарського року доведе надій молока на фуражну корову до 2 тисяч літрів молока і виробить по 40 центнерів м’яса на 100 гектарів ріллі.

В. Цьомик,

голова колгоспу.

«Вперед», чт, №101(1583) за 19.12.1957

--------------------------------

Фільм про тваринництво

понад 70 колгоспників артілі імені Кірова (с. Жнибороди) 20 грудня проглянули сільськогосподарський фільм “На тваринницьких фермах України”, який демонстрував кіномеханік Павло Капуш.

С. Рудяк.

«Вперед», нд, №102(1584) за 22.12.1957

» до змісту: 1950-1959 «
» 1956 рік « » 1958 рік «


[Інф.: 06.12.2008. Оновл.: 30.10.2009]

При передруці та використанні текстів і світлин посилання на джерело й автора матеріалу є ОБОВ’ЯЗКОВЕ!
Детальніше

2007-2011 © Розробка і дизайн: Микола Василечко.
Проект засновано 19.01.2007.