Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля

  Українська  Polski  Русский 

Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»

 Жнибороди

 Бучаччина

 Тернопілля

 Книгозбірня

 Сайти проекту



 Інформація



 Вітаю Вас на сторінці про Тернопілля! 

Cелo Жнибороди

Герб села

Публікації 1950-1959 років

Публікації 1956 року

--------------------------------

Чуйне ставлення до хворих

Величні почесні завдання покладаються на радянського лікаря і весь медичний персонал в повсякденному підвищенні культури медичного обслуговування населення.

Медичний працівник, який чуйно ставиться до хворих, користується великим авторитетом серед трудящих. він оточений всенародною любов’ю.

Таку любов заслужила головний лікар Золото-Потіцької райлікарні Лариса Григорівна Воєвіченська. В люту погоду по виклику хворого вона з’являється і подає потрібну медичну допомогу. Так, в жовтні місяці минулого року Лариса Григорівна врятувала життя матері п’ятьох дітей із села Жнибороди.

Під час мого майже місячного перебування в родильному домі лікар т. Воєвіченська проявляла до мене і інших хворих чуйність, турботу і увагу. Таке піклування про здоров’я людини може бути тільки в нашій Радянській країні.

Я щиро дякую лікарю Ларисі Григорівні Воєвіченській і акушерці Ганні Шульзі за їх чуйне ставлення до хворих.

Валентина Татарчук.

с. Берем’яни.

«Вперед», чт, №2(1230) за 05.01.1956

--------------------------------

Агротехнічні знання — колгоспним масам

В артілі імені Шверника на агротехнічних курсах, якими я курую, навчається 23 колгоспники. Із запланованих на січень ?2 занять уже проведено 9. Ми розглянули такі теми: “Організація праці в колгоспі”, “Додаткова оплата праці”, “Значення місцевих добрив у підвищенні врожайності”, “рунти та їх структура”. Матеріал, що вивчаємо, я пов’язую з життям нашого колгоспу.

Заняття завжди починаю з повторення пройденого матеріалу, після чого пояснюю новий і переходжу до закріплення його. У багатьох слухачів виникають питання, на які даю вичерпні відповіді. Часто буває і так, що відповідають на запитання своїх товаришів самі слухачі, а я тільки доповнюю їх.

Щоб краще засвоїти матеріал, колгоспники ведуть конспекти. При їх складанні вони користуються не тільки прослуханою лекцією, але й підручниками, сільськогосподарськими журналами. Перед кожним черговим заняттям я переглядаю конспекти, роблю свої зауваження.

Всі слухачі курсів взяли підвищені зобов’язання на 1956 рік по вирощуванню високих урожаїв сільськогосподарських культур. Так, ланка Павліни Щипаник бореться за 70 центнерів кукурудзи з кожного гектара на площі 18 гектарів. Ланка Ганни Бабіцької взялася виростити і зібрати по 400 центнерів цукрових буряків з кожного гектара на ділянці 6,7 га. Колгоспниці з цієї ланки для підживлення рослин вже заготовили 5 центнерів попелу і 3 центнери пташиного посліду.

Підкріплюють свої зобов’язання практичною роботою і ланки, якими керують слухачі курсів Катерина Василечко, Марія Демкович, Катерина Ярема, Ольга Труш. Вони збирають місцеві добрива, допомагають їздовим возити гній на поля.

М. Хромій,

агроном колгоспу.

«Вперед», чт, №6(1234) за 19.01.1956

--------------------------------

Рішуче підвищити надої молока, поліпшити відгодівлю свиней

(...)

Колгосп імені Шверника (голова т. Цьомик, секретар парторганізації т. Рудяк) іде попереду по виробництву молока. В середньому тут одержано від кожної корови по 386 літрів молока. Правда, в порівнянні з передовими господарствами області це ще низький надій, і керівники артілі повинні повсякденно займатися підвищенням продуктивності молочно-товарної ферми.

(...)

«Вперед», нд, №19(1247) за 04.03.1956

--------------------------------

До сівби готові

Наближається весна. Колгоспники артілі імені Шверника готують їй гідну зустріч. В колгоспі повністю засипано насіння ярих культур, все воно очищене, доведене до посівних кондицій і добре зберігається.

Ковалі М. Фізьо та І. Якубишин полагодили дві сівалки, вісім маркерів, дев’ять розпашників, двадцять ручних кукурудзосаджалок, багато борін і возів. Крім цього, колгоспні майстри виготовили запасні частини до сільгоспінвентаря.

Організовано проходить заготівля місцевих добрив. Під ярі культури вже вивезено 1482 тонни гною, зібрано 68 центнерів попелу і 40 центнерів пташиного посліду. Ланки К. Яреми і П. Щипаник, які борються за 400 центнерів цукрових буряків з гектара, зібрали кожна по дев’ять центнерів попелу і по п’ять центнерів пташиного посліду.

Г. Добротвор.

«Вперед», чт, №20(1248) за 08.03.1956

--------------------------------

Зобов’язання виконаємо

Наш колгосп взяв зобов’язання відгодувати по 20 центнерів свинини на 100 га ріллі. Зараз працівники свиноферми розгорнули боротьбу за виконання цих зобов’язань. Свинарка Паліна Ярема вже здала 16 голів вагою по 100 кілограмів кожна. Її зобов’язання — відгодувати 50 голів живою вагою 55 центнерів. З нею змагається Ганна Рогівська, яка відгодувала вже 11 голів.

По 17-18 поросят від 11-12 свиноматок зобов’язались виростити свинарки Степанія Антосик та Марія Рогівська. Вонм вже одержали по 9-11 поросят від кожної свиноматки.

Василь Крупа,

зав. свинофермою колгоспу імені Шверника.

«Вперед», нд, №29(1257) за 08.04.1956

--------------------------------

У передових ланках

Успішно борються за високий урожай цукрових буряків колгоспники артілі імені Шверника. Вони посіяли цю культуру в стислі строки і на високому агротехнічному рівні. Зараз буряководи провадять міжряний обробіток посівів. За один день вони провели шаровку на площі 26 гектарів.

Ланки І. Василечко та М. Кульгавець з другої рільничої бригади на обробітку плантацій ідуть попереду. Кожна колгоспниця з цих ланок 29 травня за день прошарувала по 0.30-0.35 га цукрових буряків при нормі 0.25 гектара.

С. Рудяк.

«Вперед», чт, №44(1272) за 31.05.1956

--------------------------------

Більше металолому державі

По збиранню металолому добрих показників добився завідуючий крамницею №8 села Жнибороди І. А. Дволінський. За п’ять місяців цього року він здав у заготконтору райспоживспілки одну тонну чорного металолому і 25 кілограмів кольорового металу. План збору ганчір’я, костей та іншої сировини т. Дволінський виконав на 100 процентів.

Проте цього не можна сказати про заготівельника Івана Мохнача. За п.ять місяців план збору металевого лому та іншої сировини він виконав лише на 26 процентів. Це свідчить про несерйозне ставлення т. Мохнача до дорученої справи.

В. Рафалюк.

«Вперед», чт, №48(1276) за 14.06.1956

--------------------------------

У ланці Павліни Щипаник

Ланка Павліни Щипаник з артілі імені Шверника на 5-гектарній площі вирощує цукрові буряки.

— Будемо боротись за 350 центнерів коренів з кожного гектара, — таке слово дали буряководи.

Ланка першою в артілі прорвала буряки, перевірила посіви і почала повторне розпушення міжрядь. Особливо старанно працюють колгоспниці Ю. Стрілецька, М. Фізьо та П . Балюс.

В. Рафалюк.

«Вперед», нд, №51(1279) за 24.06.1956

--------------------------------

Всі діти в яслах

Велику роль у боротьбі за збільшення виробництва зернових і технічних культур відіграють жінки. Правління артілі імені Шверника правильно зрозуміло, яке велике значення мають дитячі ясла, і поставилось до організації їх по-діловому. Ще до початку польових робіт у колгоспі підшукали приміщення для ясел, старанно відремонтували й побілили його. Завідуючою яслами за згодою матерів, призначили кращу колгоспницю Емілію Стрілецьку. Вона провела облік дітей ясельного віку, добрала няньку, виховательку і куховарку, потурбувалась про те, щоб було в достатку різних іграшок та дитячої літератури.

В яслах завжди чисто й затишно. Кожна дитина забезпечена добрим ліжком, чистою білизною. Куховарка Марія Крупа готує смачну і різноманітну їжу. Встановлено твердий режим дня.

Змістовну виховну роботу серед дітей старшого віку проводить вихователька Марія Бакалюс: вона організує читання книжок, різні ігри, проводить екскурсії в ліс і по господарству артілі.

С. Рудяк,

сількор.

«Вперед», нд, №53(1281) за 01.07.1956

--------------------------------

Більше наполегливості

Є що збирати цього року колгоспникам артілі імені Шверника. Дорідним колосом шумлять у них 62 гектари жита та 126 гектарів озимої пшениці. Добрий вигляд мають посіви ячменю, вівса та ярої пшениці.

Проте з підготовкою до збирання в колгоспі не поспішають. Тут тільки й зроблено, що взято на облік 90 кіс, 80 серпів, склали робочий план. А далі що?

ми прийшли до колгоспної кузні. На дверях її висить замок. Виявилось, що правління артілі не спромоглося забезпечити кузню ковальським вугіллям. Коваль Михайло Фізьо використовується на роботах, не зв’язаних з підготовкою до збирання врожаю. Тим часом біля кузні валяються порозкидані колеса до возів, стоять поламані 3 віялки та інші знаряддя, які потребують негайного ремонту.

— Ми не турбуємося, — говорить голова правління т. Цьомик. — Вийде комбайн, 30 косарів, 80 жниць, і хліб швидко зберемо.

Однак він уперто замовчує, що невистачає бабок, зовсім немає грабель.

Є в артілі два критих токи. В одному з них, що знаходиться в полі, потрібно перекрити верх. Але до цієї роботи ще не приступали. Не відремонтовані і площедки для повітряно-сонячної сушки зерна. Нічого не зроблено і по очистці зерна. Очевидно, керівники артілі всю надію покладають на ручну працю. Тимчасом тут є шість віялок, кінний привід, який можна використати для приведення в рух цих машин, але цією справою ніхто не займається. Нічого не зроблено і для прискорення розвантажування і навантажування зерна.

З першого обмолоту хліб треба здавати державі. А як до перевозки його підготовились? Із двох автомашин одна несправна. З 8 потрібних безтарок є тільки 4. Виготовляти нових майстри не починали. Дуже мало заготовлено мішків.

Виявлені недоліки рейдовою бригадою були обговорені на вдкритих партійних зборах. На них вирішено в найближчий час завершити підготовку до жнив, зробити 50 нових грабель, 4 безтарки, обладнати на току агітпункт.

РЕЙДОВА БРИГАДА ГАЗЕТИ «Вперед»:

В. Рафалюк — оедактор стінгазети “Колгоспник”,

М. Джула — секретар Жнибородської сільради,

В. Клюкіна — інструктор редакції газети «Вперед»

«Вперед», нд, №53(1281) за 01.07.1956

--------------------------------

Бригада Миколи Кишені відстає

Великим авторитетом у колгоспників користується бригадир першої рільничої бригади колгоспу імені Шверника Іван Петрович Галюлько. Поважають бригадира за його відданість колгоспній справі, за культурне і чуйне ставлення до людей, за уміння знайти правильне розв’язання поставлених перед бригадою завдань.

Завдяки високій трудовій дисципліні бригада т. Галюлька весь час веде перед на всіх роботах в колгоспі. Вона успішно закінчила прополювання кукурудзи, картоплі та інших культур і тепер організовано проводить збирання врожаю.

Вже в перший день жнив багато колгоспниць відзначились трудовими успіхами в роботі: Ганна Бабіцька, Марія Пославська, атерина Ярема, Марія Бабіцька і Павліна Галюлько зжали за день по 0.17 гектара жита при нормі 0.12. На поле, де працюють колгоспниці, бригадир організував доставку води для пиття.

Інша справа в другій бригаді. Тут жнива почали неорганізовано. Із 54 працездатних вийшло на збирання врожаю лише 27 чоловік. Норм виробітку ніхто із членів бригади не виконав, бо пізно вийшли на роботу і рано її лишили. Бригадир т. Кишеня не довів колгоспницям денних завдань, тому й не дивно, що багато з них не знають норм виробітку на жнивах. Не потурбувався він і про завезення води на поле.

Миколі Кишені треба навчитись у бригадира першої бригади т. Галюлько, як треба керувати людьми, як спрямовувати їх зусилля на здійснення завдань по виконанню рішень партії і уряду в сільському господарстві.

С. Рудяк,

секретар парторганізації.

«Вперед», чт, №58(1286) за 19.07.1956

--------------------------------

Посилити масово-політичну роботу на жнивах

(...)

В боротьбі за врожай настав вирішальний період — збирання і заготовка хліба та інших продуктів. (...)

Добре організувала виховну роботу з колгоспниками і механізаторами, які працюють на збиранні врожаю, партійна організація колгоспу імені Дзержинського. (...)

Зовсім інше спостерігається в артілі імені Шверника (голова т. Цьомик). Правління і партійна організація колгоспу (секретар т. Рудяк) затягнули підготовку до збирання врожаю. Трудомісткі процеси робіт по очистці зерна досі не механізовані. Масово-політична робота в полі занедбана. На току є агітпункт, але він не обладнаний, в ньому немає необхідної літератури, бесіди і доповіді не проводяться. Завідуючий агітпунктом т. Рафалюк не дбає про те, щоб прикрасити агітпункт наочною агітацією, забезпечити його свіжими газетами і журналами. Тов. Рафалюк більше відсиджується в бібліотеці, його рідко коли побачиш в полі, серед косарів і жниць, там, де вирішується доля врожаю.

(...)

«Вперед», нд, №59(1287) за 22.07.1956

--------------------------------

За високу товарність ферм

За планом наш колгосп повинен мати в цьому році 191 свинки, а є їх уже 211. Від кожної з 23 основних свиноматок одержано по 13,9 поросяти.

З початку господарського року в тваринництві вироблено по 10,6 центнера свинини на 100 гектарів орної землі. Річний план по поставках свинини державі виконано на 100 процентів. Крім цього в рахунок державної закупки здано 35,7 центнера м’яса. Зараз поставлено на відгодівлю 35 свиней. Середньодобовий приріст живої ваги кожної свині перевищує 600 грамів.

Досягнуті успіхи — результат сумлінного ставлення працівників свиноферми до своїх обов’язків. Це свинарки добилися того, що в двотижневому віці поросята важать не менше як 8 кілограмів. За хорошу роботу — висока додаткова оплата. Марія Рогівська одержала в рахунок додаткової оплати 5 поросят, Степанія Антосик — 3.

Переможцями в соціалістичному змаганні по відгодівлі свиней вийшли свинарки Павліна Ярема та Ганна Рогівська. Лише за шість місяців цього року їм нараховано додаткової оплати 71 кілограм свинини.

Нині, в літній період, відгодовуємо свиней переважно дешевими кормами. Весь час в спеціальних коритах є свіжа, чиста вода, щоб свині пили досхочу.

Сумлінно працює і пташниці Ганна Василечко. Від кожної курки-несучки вона одержала по 64,5 яйця. Це дало можливість артілі виконати план поставок яєць державі і здати в держзакупку 1200 штук.

Від свинарок і пташниці не відстають працівники молочно-товарної ферми, які вже надоїли від кожної корови по 1139 літрів молока, по 1230 літрів молока на 15 серпня доярки Марія Корінь і Ярослава Антосик. Високим надоям сприяє добра організація літнього утримання корів, підгодівля худоби зеленою масою.

Однак при підсумках виконання соціалістичного зобов’язання ми звертаємо увагу доярок на те, що в районі є колгоспи, які мають кращі показники по надоях. Це стосується наших сусідів — колгоспів “8 березня” та імені Котовського.

Ми повинні зробити все, щоб доведений нам план валового надою молока в цьому році виконати з перебільшенням.

В. Цьомик,

голова колгоспу імені Шверника.

«Вперед», нд, №59(1287) за 22.07.1956

--------------------------------

Високі намолоти

Безперебійно працює молотарка “МК-1100” в колгоспі імені Шверника. З кожним днем нарощуючи продуктивність агрегату, машиніст Михайло Клапатюк довів денний намолот до 138-140 центнерів пшениці за день. Барабанщиками працюють досвідчені колгоспники Микола Цибульський та Іван Похила.

В кінці робочого дня всі, хто працює на молотьбі, одержують за перевиконання денної норми додаткову оплату — по 2-3 кілограми зерна.

М. Паславський,

бухгалтер колгоспу.

«Вперед», нд, №67(1295) за 19.08.1956

--------------------------------

Графік лежить у шуфляді

Ще на початку вересня правління артілі імені Шверника одержало графік копання і здачі державі картоплі. Голова колгоспу т. Цьомик прочитав його і спокійно поклав у шуфляду. Нікому й слова. І ось вже 20 вересня, а в артілі досі не приступали до збирання бульб.

Чи не до білих мух збирається т. Цьомик виконувати графік копання картоплі?

В. Клюкіна.

«Вперед», чт, №76(1304) за 20.09.1956

--------------------------------

По 140 центнерів картоплі з гектара

В цьому році в нашому колгоспі засадили картоплею 36 гектарів. І на всій цій площі виросла вона рівна, велика, візьмеш в руки пару клубнів — кілограма півтора заважать.

Щодня на збиранні картоплі виходять 58-60 чоловік. Працюють вони напружено, щоб не розтягти збиральні роботи.

Перед у змаганні веде ланка Павліни Щепаник. Дівчата цієї ланки вже повністю виконали своє завдання. Намагаються не відстати і ланки Ганни Бабіцької та Антоніни Калакуки.

З кожного гектара накопуємо в середньому по 140 центнерів картоплі. Вже здали державі 280 центнерів, закагатували 500 центнерів на насіння і 200 центнерів — на корм.

Зараз усі зусилля скеровуємо на те, щоб найближчим часом збирання картоплі закінчити повністю.

В. Цьомик,

голова колгоспу імені Шверника.

«Вперед», чт, №82(1310) за 11.10.1956

--------------------------------

Не слід заспокоюватися

Приємно зайти в тваринницькі приміщення колгоспу імені Шверника. Корівник повністю відремонтований: полагоджено помости й жолоби, утеплені вікна. У новому свинарнику добре обладнано станки, лише через нестачу шиферу він ще повністю не накритий. В кімнатах для відпочинку доярок і свинарок дбайливо утеплені вікна, тут чисто, побілено, затишно.

Завідуючого свинофермою Василя Павловича Крупу і вдень, і вночі можна побачити коло тварин. Він постійно контролює, як дають свиням корм, як його приготовляють, скільки витрачається.

Не лише сьогоднішнім днем живе завідуючий фермою. Він турбується про те, щоб свиням на зиму вистачило корму.

— За попередніми підрахунками на 170 голів свиней, — каже В. Крупа, — потрібно не менше як 1000 центнерів картоплі, 150 центнерів концентратів, 200 центнерів кормових буряків, 100 центнерів силосної маси і 100 центнерів жому. Все це в артілі є, за винятком жому, який ще треба завезти. У свинарнику иепло, чисто, в станках суха підстилка, свині ситі.

Свинарки одержали за минулий рік непогану додаткову оплату. Стефанії Антосик, наприклад, видано 10 поросят двомісячного віку, Марії Рогівській — 6 поросят. Зараз працівники ферми роблять ще більш старанно і самовіддано.

Однак правління артілі ще не все зробило, щоб забезпечити свинаркам найкращі умови для роботи. Довгий час немає спецодягу.

— Хіба ж важко купити матерії на халати чи гумові черевики? — скаржиться свинарка Павліна Ярема. — Адже для доярок їх придбали! А про нас забули зовсім...

Дружно працюють в артілі імені Шверника доярки.

— Коли є чим худобу годувати, то робота спориться! — каже Марія Корінь. — Коровам нашим поки що непогано живеться: досхочу даємо їм запареної брагою січки, ще й самої браги по три відра. Тварини ситі — і графік надоїв незмінно виконується. Але чи весь час так буде?

Сумніви доярки справедливі: адже в колгоспі ще не виконали план заготівлі кормів. Силосу з плану 600 тонн є тільки 420, грубих кормів теж є менше запланованого, концентратів для корів зовсім нема. На 20 гектарах ще не зібрана кукурудза. Всі наявні корми зберігаються на території ферми, але вони не обгороджені, худоба їх витоптує, розбиває, а до цього нікому немає діла. Не налагоджено справжнього контролю за витратою кормів та їх обліком.

В молочному стаді ще багато малопродуктивних тварин. Не виконано і план збільшення поголів’я: є 45 корів, а потрібно — 52.

Правлінню артілі і секретарю парторганізації т. Рудяку не слід заспокоюватись на перших досягненнях. Ще немало треба зробити, щоб закріпити перші успіхи, досягти невпинного, постійного зростання надоїв.

РЕЙДОВА БРИГАДА:

В. Рафалюк, зав. бібліотекою села Жнибороди,

Г. Рогівська, свинарка,

В. Клюкіна, працівник редакції газети «Вперед».

«Вперед», чт, №88(1316) за 01.11.1956

--------------------------------

Вивезли 200 тонн гною

Щоб виростити в наступному році високий урожай цукрових буряків, колгоспники артілі імені Шверника вирішили вивезти на кожний з 50 гектарів, відведених під цю культуру, не менше як по 20-25 тонн гною.

Кожний день на вивезенні гною в поле працюють їздові Гнат Бабіцький, Степан Тесля, Петро та Іван Цибульські. Вони роблять по 5 і більше ходок на віддаль 4-5 кілометрів.

На ділянку ланкової Павліни Щепаник завезено близько 100 тонн гною. Добрива складено у великі купи.

Всього вивезено на площі під цукровий буряк понад 200 тонн гною.

В ці зимові дні на славу трудяться на збиранні попелу та пташиного посліду також члени ланок Люби Кульгавець, Павліни Щепаник, Емілії Косар та інші. Вони збирають ці добрива не тільки на птахофермі, але і по подвір’ях колгоспників.

Якщо з добривами справи стоять непогано, то з ремонтом інвентаря не все гаразд. Коваль Михайло Фізьо ще й не починав ремонтні роботи.

М. Паславський,

рахівник колгоспу.

«Вперед», чт, №100(1328) за 13.12.1956

» до змісту: 1950-1959 «
» 1955 рік « » 1957 рік «


[Інф.: 06.12.2008. Оновл.: 30.10.2009]

При передруці та використанні текстів і світлин посилання на джерело й автора матеріалу є ОБОВ’ЯЗКОВЕ!
Детальніше

2007-2011 © Розробка і дизайн: Микола Василечко.
Проект засновано 19.01.2007.