Ридомиль: ВАСИЛИНА Н. У ДЕНЬ ВОЛИНСЬКИХ СВЯТИХ
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про села Кременецького району
У ДЕНЬ ВОЛИНСЬКИХ СВЯТИХ
У День Волинських святих
Особливо збагнеш,
По якій-то землі
Ходиш ти й де живеш!
На Волині моїй,
Де птахів ллється спів,
Між квітучих садів
Й смарагдових лісів,
Поміж лук запашних,
Де бринить плюскіт хвиль,
Між полів золотих
Є село Ридомиль.
Стоїть церква в селі
Дерев’яна стара.
Покровителька їй —
Параскева свята.
А на сході гору
Покриває імла,
Де колись, в давнину
Перша церква була.
Й довгожитель, і юнь
Поклоняються їм.
Згадку ту бережуть
Кожен в серці своїм.
Тут священик служив
Літургію святу.
Враз чийсь крик сповістив,
Що татари ідуть.
Люд метнувсь хто куди,
Збіг у хащі, у ліс.
А священик один
Службу Божу поніс.
Не вступивсь ні на крок,
Він стояв до кінця.
Славив голос його
Духа, Сина й Отця.
Уже церква уся
Запалала в огні,
А священик співав
Літургійні пісні.
Поміж димом увись
Та душа вознеслась
Із руїн до небес,
До святих, до Творця...
Скільки літ на землі
З того часу зійшло!
Що були тут ліси,
Не згадає ніхто.
І в усьому селі
Чи знайдеш грибника?
Хто ж назве вже ім’я
Того мученика?
Коли горе ішло
Зі всіх чорних сторін,
Тоді згадувалось,
Як служив Богу він.
Коли радість в судьбі,
Немов сонце сія,
Чомусь думка туди
Раз у раз заплива.
Цьому місцю в душі
Поклоняюся я,
Хоч в дорослім житті
Наяву не змогла.
Замість пишних квіток
Несу слово оте.
Як не я, може, хтось
Там букет покладе.
В День Волинських святих
Запалю я свічу.
За спасіння душі
Мольбу щиру проллю.
І за ближніх, й рідню,
За спочивших й живих,
І за землю оту,
Що зродила святих.
Н. ВАСИЛИНА.
м. Почаїв.
Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №87 (15407) від 2 листопада 2012 року.
[Інф.: 01.12.2012. Оновл.: 01.12.2012]