ГОНТАРУК Любов. ЗБАРАЗЬКИЙ ЗАМОК

Деталі

Категорія: Вірші та пісні про Збараж

ЗБАРАЗЬКИЙ ЗАМОК

А по Княжій горі пронеслася орда,
Землю били ватаги чужинців.
І земля тут така, у цвіту, молода,
І тримається свято на жінці.

Вежі замку сягнули в густу давнину,
Сірий камінь благає терпіння.
А спокуса ще більша, коли я збагну
Це високе в століттях творіння.

І криниця отут, і п’янке джерело,
Вічно свіжі свічки сивих сосен.
Гнізна кинула в небо зелене весло
І до рук вітер лащиться босий.

Любий Замок! Урочисте місце подій!
Опускається вечір на схили…
І органи тремтять у серпанку надій,
І у вічність протягують крила…

Любов ГОНТАРУК.

Джерело:
Вірш запропонований авторкою.

[Інф.: 20.10.2012. Оновл.: 05.11.2012]

• < Попередня
• Наступна >