Стіжок: ЛІСОВИЙ Василь. ДАНИЛІВГРАД

ДАНИЛІВГРАД

Минає 750 років героїчної оборони нашого краю від полчищ Батия. Як відомо з літопису, татаро-монгольська орда змітала все на своєму шляху. Роздрібнені руські князівства героїчно бились проти напасників, та сили були нерівні і сотні міст і сіл було знищено повністю.

Не витримав облоги і страшної навали стольний Київ-град і орда ввірвалась в наші землі на територію Галицько-Волинського князівства.

Про героїчну сторінку оборони краю описується в книзі нашого земляка В. Яна «До останнього моря».

Як відомо, хан Батий найбільший опір зустрів у містах Кременці та Данилівграді, які орда так і не змогла взяти. Якщо про Кременець ми всі добре знаємо, то Данилівград (заснований Данилом Галицьким) загубився на теренах історії. Після навали Батия місто знищили пізніші завойовники.

Сімсот років вчені губились в здогадках, де знаходився згадуваний в літописах Данилівград, і лише в 50-их роках це місто віднайшов наш земляк (нині покійний) археолог Кременецького краєзнавчого музею Островський. Вісім років працювали вчені Ленінграда і Києва на розкопі городище і достовірно підтвердили, що знаходилось воно біля села Стіжок на Шумщині. Про героїчну оборону Данилівграда пропоную Вашій увазі свого вірша:

Данилівград, ти Кременцю є брат,
Ти став на зайд залізною стіною.
Об мужнє місто це, Данилівград,
Спіткнувсь Батий з монгольською ордою.
О, скільки міст і сіл, і хуторів
Орда страшна в ніщо перетворила,
Та хан Батий уперше тут зустрів
Отих, яких здолать йому несила.
На смерть стояли горді русичі.
Жінки і діти теж тримали пуки.
Вони вмирали гордо на мечі,
Щоб не попасти на ординські муки.
Яка ж трагедія, Данилівград,
Що геть здимів «володар всього світу»,
Ну, а тобі судивсь лихий розлад
І забуття глухе посеред цвіту,
Лиш спомин залишивсь — Данилівград.
Історії сторінка, наче рана.
Данилівград, ти Кременцю є брат,
Минувшини звитяга полум’яна.

Василь ЛІСОВИЙ.

Джерело:
г. «Відродження», №6 від 15 січня 1991 року.

[Інф.: 11.10.2012. Оновл.: 11.10.2012]