Демчишин Іван. Слово про Свободу

  • Друк

Тернопільська обласна газета «Свобода»

Слово про Свободу

Де та свобода? — питає рука,
Як залежу я від голови?
Де та свобода? — питає ріка,
Як тиснуть круті береги.

Де та свобода? — зляться громи,
Як маєш відведений час.
Де та свобода? — питаємо ми.
А вона, золота, серед нас.

А вона наш біль, наша кров,
Солов’їв дзвінкі переливи,
А вона, як Божий покров,
Зоріє в надії щасливій.

А вона охрестила любов
І до серця притиснула Віру,
А вона від нещирих розмов
До злагоди кличе і миру.

Під пекельним була вогнем
І гнулась від злих ударів,
І тому ми з нею живем,
Що сильніша за град і хмари.

Хоч мала маленькі права,
Та кожен її пам’ятає,
Свобода, як пам’ять, жива,
Із неї всі ранки світають.

І сад коло міста росте,
І сіно в покоси лягає,
І волошка у житі цвіте,
І бджілка на неї сідає.

І птах куди хоч майне,
І тісною стає залізниця...
Свобода! — лиш слово одне
І радість у серці заб’ється.

«Свобода»! В газету заглянь,
Щоб доля тебе не підвела,
«Свобода» — то море всіх знань
І мудрості чисті джерела.

Поет Іван Демчишин

Іван Демчишин.
м. Тернопіль.

Джерело:
г. «Свобода», №98(889) від 05 серпень 1997 року.

[Інф.: 10.10.2012. Оновл.: 30.06.2014]