ТРОЦЬКИЙ В. ТОДІ НЕ ПАДАЛИ ЗІРКИ
- Деталі
- Категорія: Вірші-присвяти Ігореві Ґереті
ҐЕРЕТА Ігор Петрович
археолог, мистецтвознавець, історик, громадсько-політичний діяч
(25.09.1938, с. Скоморохи, нині Тернопільського району — 05.06.2002, м. Тернопіль; похований у с. Велика Березовиця Тернопільського району)
ТОДІ НЕ ПАДАЛИ ЗІРКИ
Світлій пам’яті незабутнього Ігоря Ґерети
Нема. Яка тяжка та новина
Серця накрила полинами.
І ніч була така сумна,
Мов плакала разом із нами.
Уже і літо крадькома
Десь залишилося за кругом.
Для кожного, кого ти знав,
Ти був учителем і другом.
Ти нас ніколи не судив
За всі невдачі і провали.
Ти йшов вперед. І йшов один.
Ми за тобою не встигали.
Був тільки літ десяток сьомий
Твого буття і твого слова.
Ти більшим був від нас у всьому,
Найбільшим — в доброті й любові.
Ані жалів, ні слів гірких
Тепер тобі уже не треба.
Тоді не падали зірки —
В той час зоря знялась у небо.
В. ТРОЦЬКИЙ.
м. Тернопіль.
Джерело:
г. «Вільне життя», №80(14244) від 10 серпня 2002 року.
[Інф.: 10.10.2012. Оновл.: 19.09.2013]