ВАВРИК Іван. ФАТАЛЬНА МИТЬ

Археолог, мистецтвознавець, історик Ігор Петрович ҐЕРЕТА

ҐЕРЕТА Ігор Петрович
археолог, мистецтвознавець, історик, громадсько-політичний діяч
(25.09.1938, с. Скоморохи, нині Тернопільського району — 05.06.2002, м. Тернопіль; похований у с. Велика Березовиця Тернопільського району)

* * *

І варіант

Світлій пам’яті Ігоря Ґерети — присвячую

Підступна мить.
І серце зупинилось...
Раниме серце
Сина України.
Він нас любив
І нам прощав покірно,
Боровся й ждав
На кращі переміни.
У вирії життя
Був разом з нами,
До себе запрошав
І втомлено чекав.
Коли нас не було,
Він сумував.
І лагідно корив,
По-братньому ласкаво.
І болісно страждав,
Бо ціну дружби знав.
Та коли друзі,
Вірні, не лукаві
В родиннім колі
Пісню заспівали,
Він молодів
У радості душею,
Кобзарські струни
Серця вигравали...
Сьогодні стихли
Солов’ї в гаях,
Весняні квіти
Голови схилили.
Церковний хор
Сумні пісні співає.
Сумують друзі
У його могили.

Джерело:
поет. збірка «Аркан», Т., «Астон», 2007.

ФАТАЛЬНА МИТЬ

ІІ варіант

Світлій пам’яті великої людини.

Фатальна мить —
І серце зупинилось,
Зболене серце
Сина України.
Він всіх любив
І всім прощав покірно,
Боровся і чекав
На кращі зміни.
Був з нами
Завжди і в усьому.
Коли нас не було,
Він сумував.
І трошки докоряв
По-батьківськи ласкаво,
І мовчкома страждав,
Бо дружбі ціну знав.
А коли друзі
Вірні, не лукаві,
В родиннім колі
Пісню заспівали —
Він молодів
У радості душею,
Кобзарські струни
Серце вигравали.
Сьогодні стихли
Солов’ї в гаях.
Червневі квіти
Голови схилили.
Церковний хор
Сумні пісні співа,
І плачуть друзі,
Що його любили,
Біля його могили.

Іван ВАВРИК.
м. Тернопіль.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №42 (15362) від 6 червня 2012 року.

[Інф.: 10.10.2012. Оновл.: 19.09.2013]