ДУРБАК Роман. ЗАРВАНИЦЯ

  • Друк

Зарваницький Духовний центр

ЗАРВАНИЦЯ

Раненько скоросвіт, у церкві світло тліє,
Людей зі всіх сторін без ліку в Божім храмі.
Ось бачу: б’є чолом якийсь дідусь об камінь
Перед чудесною іконою Марії.

Та не в одного там зболілі трудом вії,
Бо пішки йшли і йшли із сіл далеких днями,
Ішли, щоб біль душі гоїти молитвами
І серцю віри дно відкрить у стіп Марії.

А тут і там рве тишу ревний плач жіночий,
Несесь каліки зойк, що губиться в молитві —
І в храмі тихо знов, як уночі по битві.

А в храмі тім і я молюсь, тихцем шепочу
Жаркі слова благань так, як лиш серце вміє —
І серце те кладу я в стіп Твоїх, Маріє!..

Зарваниця, 7.07.1934

Роман ДУРБАК.

Джерело:
фотокнига Бубнія П. М., Балюха В. О. «Зарваниця», Т., «Збруч», 2008.

[Інф.: 07.10.2012. Оновл.: 07.10.2012]