Кушнірик Богдан. Освідчення
- Деталі
- Категорія: Вірші-присвяти газеті «Вільне життя»
Освідчення
Нехай не «супер», але ж ти мені,
неначе жінка щира, наймиліша!
Тебе читають газди у млині,
а це цінителі, здається, наймудріші.
Тебе читав я дідусям в селі
і піднімався вище над роками.
Їх не цікавили партійні «королі» —
і ми шукали правду між рядками.
Вона була, та правда ваших дум,
без павутиння і без декорацій.
Хоч не могли підняти час на глум,
ви прославляли земляків за працю.
Ми разом йшли до волі навпростець
і падали, втікаючи від змови.
Галичини зелений острівець
плекав в газеті нашу рідну мову.
А вороги? Вони були завжди,
але ж не їм вирішувати долю —
нас об’єднало відчуття біди
і ми вже разом боремось за волю.
«Вільне життя», мужній, рости, єднай,
з тобою мрії і турботи спільні —
що не читав би, ти мені най... най...
і найпотрібніша, моя газето «Вільне ...»!
Богдан Кушнірик.
м. Тернопіль.
Джерело:
книга «Головна газета Тернопілля», ВД «Вільне життя плюс», Т., 2009.
[Інф.: 04.03.2010. Оновл.: 30.06.2014]
