Кушнірик Богдан. Моя газета
- Деталі
- Категорія: Вірші-присвяти газеті «Вільне життя»
Моя газета
Лежать у стосах, гаслами кричать
і рекламують чиїсь голі груди.
І не дивись, що діви ті мовчать —
у них одне на думці було й буде...
Аби лиш гроші! Пахнуть, а чи ні —
купуйте, вуйку, цю макулатуру!
А я кажу: подайте-но мені
мою улюблену, не тра’ халтури...
У цій, моїй, я так давно живу
серед поетів гордих і веселих.
Над Тернопіллям з нею попливу,
немов у гості, у міста і в села.
Шукаю правди — і вона тут є:
неретушоване, гірке хай, слово.
Пан Юзек каву щиро подає
і на закуску щось підкаже знову.
Сміятись хочу — і таке знайду...
І взагалі: чого у ній немає?
Передплачу! Ще гривню віднайду —
з усіх газет я кращої не знаю!
Богдан Кушнірик.
м. Тернопіль.
Джерело:
г. «Вільне життя», №148(13595) від 05 грудня 1997 року.
[Інф.: 05.11.2009. Оновл.: 30.06.2014]
