ЯРМУШ Василь. “Від розлуки посивілий камінь...”

  • Друк

Поет Степан Будний

Степан БУДНИЙ

(23.08.1933, м-ко Струсів Теребовлянського р-ну — 22.06.1958, м. Тернопіль, похований у Струсові)


* * *

Від розлуки посивілий камінь
Цементує похоронні оди...
— Мамо, мамо, — лине над полями, —
Чом ти на могилу не приходиш?
Ой прийди до мене на світанку
В непогожу, каламутну днину,
Заспівай ридаючи: — Степанку,
Люлі-люлі, спи моя дитино.
Смерть героя житиме віками,
Смерть поета — біль всього народу...
— Мамо, мамо, — лине над полями, —
Чом ти на могилу не приходиш?
Мамо, мамо... Хоч на мить єдину
Ще прийди вечірньою порою...
— Ой не встану, не зведуся, сину,
Бо землі багато наді мною.
— Мамо, мамо, — ген по тому боці, —
Я живу у пісні ніжнокрилій...
Люди, люди, сонця мені, сонця,
Нащо ви плечима заступили.
Я б пішов стежинкою до річки
Із тобою, матінко, мій друже.
...Ой живе у світі десь Марічка,
Що любила і що досі тужить.

Василь ЯРМУШ.
с. Острів Тернопільського району.

Джерело:
поет. збірник «Син землі», Львів, «Каменяр», 1997.

[Інф.: 07.08.2008. Оновл.: 30.09.2012]