БАЛІЦЬКА Марія. На Аскольдовій могилі літо барви роздає...
- Деталі
- Категорія: Вірші, пісні та оповідання про Зарваницю
* * *
На Аскольдовій могилі літо барви роздає...
І чомусь удвічі радо б’ється серденько моє.
Задивляюсь поміж зорі у небесную криницю...
Такі зорі неозорі сяють в нашій Зарваниці.
На Аскольдовій могилі літо росами мандрує...
Матір Божа Зарваницька аж до Києва прошкує...
...З Києва колись монахи від розправи утікали,
І про Господові дива не відали, не гадали.
Заблукав монах-скиталець, ниць знесилено упав,
І його в долині слічній ненадовго сон зарвав.
Він прокинувся від світла, яке йшло із дна криниці...
Отаке найперше чудо відбулось у Зарваниці.
Скільки див було відтоді — не лічив ніхто. Не треба.
Справжня ласка галичанам йшла прямісінько із неба.
Матір Божа із Дитятком обнімає увесь світ —
Так було відвіку! Нині! І ще буде многа літ!
На Аскольдовій могилі вишиванки зарясніли,
Наче маки і волошки на могилі враз розцвіли:
То несуть церковні Фани — різнобарв’я веселкове.
Для киян — справжніське свято. Дійство це — немов казкове.
На Аскольдовій могилі навіть листя не шелесне...
Зарваницькій Нені Божій йду вклонитися належно:
Стану в чергу... Моя Мамо, Ти мене і тут знайшла...
В Зарваниці давно була... Ти Сама в Київ прийшла.
У полоні моє серце, і душа тривожно мліє...
Як мені не вистачало тут Тебе, Свята Маріє.
Подивися, як побожно до Тебе кияни йдуть...
Дай їм кожному по вірі — в цьому християнства суть.
На Аскольдовій могилі ранок пронизало сонце...
Очищала людські душі Матір Божа, як віконця,
Наповняла святим духом, вела до Ісуса-сина...
Я віднині шляхом Правди і Любові йти повинна.
Червень, 2001
Марія БАЛІЦЬКА.
Джерело:
поет. збірка «Неопалима купина», Т. 2003.
[Інф.: 18.07.2008. Оновл.: 18.09.2013]
