Сновидів: ПОМАЗАНСЬКИЙ Степан. МОЄ СЕЛО

Село Сновидів Бучацького району Тернопільської області

МОЄ СЕЛО

Мале село... А може і велике,
Без рівних тротуарів і доріг.
Без славних дат, та рідне, не безлике,
Тут ріс я, тут мій оберіг.

Мале село... Охайні білі хати,
Калина під вікном, любисток на виду,
Тебе я можу будь-коли впізнати —
Свій рідний дім по зіроньці знайду.

О батьківський поріг! Хрещатик і Арбатну
Я не зміню на росяні стежки.
І водогін, і газопровід хатній
Таки прийде на моріжок гінкий.

Я пам'ятаю стріхи солом'яні,
Глиняну призьбу, босих дітлахів...
І м'яти, кропу запахи духмяні,
І на леваді надвечірній спів.

Квітуй село! Готуй дарунки місту,
Джерельце чисте в полі збережи.
Вкраїни волю сонячну, іскристу
Й ланів святиню хлібну стережи.

Степан ПОМАЗАНСЬКИЙ.
с. Сновидів.

Джерело:
г. «Нова доба», № 52() від 31 грудня 1999 року.

[Інф.: 2008. Оновл.: 01.08.2012]