Потуторів: ОСТАП’ЮК Володимир. БАТЬКІВСЬКА КРИНИЦЯ

БАТЬКІВСЬКА КРИНИЦЯ

Кличе батьківська криниця
Скрипом корби іздаля,
Як сльоза, у ній водиця,
Скрип — мов звуки скрипаля.
Дзвін відра об край цямрини —
Як столуння вдалині.
Ця криниця України
Джерелом живе в мені.
Витягну води, нап’юся,
Напою усе живе.
До цямрини притулюся
І пригадую тебе, —
Юносте моя крилата,
Що десь тут життям спливла
Із сестрою, рідним братом,
Із чарівністю села...
Все пройшло, як сни проходять,
Не вернути давніх днів,..
Взяв лиш ім’я два: Володя
І село Потуторів.

Володимир ОСТАП’ЮК.
н. в с. Потуторів на Шумщині.

Джерело:
колективна збірка віршів «Сонячні джерела», Т., СМНВП «Діалог», 1994.

[Інф.: 16.12.2009. Оновл.: 24.09.2012]