Потуторів: ОСТАП’ЮК Володимир. “...А в літню ніч закумкають жаби...”

* * *

...А в літню ніч закумкають жаби,
Як розгуляють жаб’яче весілля,
То все навкруг в тобі загомонить
Із запахом квіток, садів і зілля...
Було колись... Та нині пам’ять лиш,
Бо час зумів усе це зруйнувати.
Глянеш на вільхи — сіткою рови —
Природу знищив злий меліоратор.
Нема тепер ні чаплі, ні чайок,
І журавлі уже не прилітають,
Лиш бур’яни цвітуть. В тім свідок Бог.
Ось так красу в нас нелюди вбивають.
Зникли джерела, міліють криниці,
Звузилась річка, не почуєш жаби.
Лиш млин стоїть, з турбіни сміючись, —
Електрикою крутить вальци* звабно.
Не раз, згадавши юність тут свою.
З очей змахну сльозу безсиллям плоті:
Були мудріші люди в давнину —
Мов осуд кину на мінорній ноті.
...Якщо ти будеш у моїм краю,
Згадай про мене в цю хвилину, друже.
Ти випадково тут, а я люблю,
Люблю село своє і край цей дуже.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-
*) Вальци — устаткування для виготовлення муки вищого ґатунку.

Володимир ОСТАП’ЮК.
н. в с. Потуторів на Шумщині.

Джерело:
колективна збірка віршів «Сонячні джерела», Т., СМНВП «Діалог», 1994.

[Інф.: 16.12.2009. Оновл.: 24.09.2012]