Мізюринці: БОБ’ЮК Андрій. МОЇМ ЗЕМЛЯКАМ

МОЇМ ЗЕМЛЯКАМ

Стараннями, працею та жертовністю
жителів Мізюринців Шумського району
збудовано пам’ятник односельчанам —
учасникам визвольних змагань, які полягли
в боях з німецькими та більшовицькими
окупантами, замордовані в тюрмах та гулагах
29 серпня відбулось освячення пам’ятника.

Землякам моїм, мізюринчанам,
Нашої історії знавцям, —
Перед вами голову схиляю
За цей пам’ятник полеглим повстанцям.
Хай він дітям й правнукам розкаже
Про минуле героїчне те,
В серці честь і гордість розворушить,
Хай козацький вольний дух росте.
Хай побачать світло всі незрячі,
Не злякає їх ворожа лють,
Хай прокинуться всі сплячі і ледачі
Та до праці вольної встають.
Пам’ятник оцей до нас говорить,
Мов великий монастирський дзвін:
Годі, люди, вам рабами бути,
Піднімайтесь врешті із колін!
Бо пробила віщая година,
Бо прийшов відведений нам строк,
Щоб забити на лихій комуні
Назавжди осиковий кілок.
Бо сьорбнули люди наші горя,
Натерпілись мук лихих без меж,
Сотні літ ходили у кайданах
І горіли в пеклищі пожеж.
Нас цькували, били й купували
За нещасних тридцять срібняків,
І родились підлі яничари
В славних запорозьких козаків.
Гірше ляха, гірше татарина
Мордували словом і мечем
І носили книжечку червону
З катом України — Іллічем.
Та сидять ще й нині ці лукаві
В теплих кріслах, але тихо-ша,
І тремтить у лев’ячому тілі
З переляку заяча душа.
Їм цей пам’ятник — більмо на оці,
Їм цей пам’ятник — як в серце гострий ніж,
Відчувають, що кінець комуні
І не будуть править як раніш.
Впали тисячі, мільйони,
Похоронені без квітів і без трун,
Та не вбили вороги Вкраїни
Пам’ять про УПА і про ОУН.
Пам’ятник оцей ви спорудили
Задля того і задля отих,
Що в боях упали за Вкраїну
І воскресли в пам’яті живих.
Щоб не сивів передчасно батько,
Не вмирала мама від жалю.
Не випрошу нічого я для себе,
А за вас Всевишнього молю:
Щоби матері не хоронили
Своїх юних дочок і синів —
Яцюків, Грицаюків і Прусів,
Процюків, Трощанських, Галанів...
Хай на ворогів твоїх, Вкраїно,
Впаде кара, наче з неба грім.
Боже Всемогутній, це я, грішний,
Закликаю Іменем твоїм.

Андрій БОБ’ЮК.
с. Карначівка Лановецького району.

Джерело:
г. «Вільне життя», №130(12951) від 21 вересня 1993 року.

[Інф.: 26.01.2009. Оновл.: 24.09.2012]