Велика Іловиця: ПЕТРУК-ПОПИК Георгій. ВІРНІСТЬ

ВІРНІСТЬ

Син Ікви я — Дніпрової онуки,
Сестри земної Вілії і Горині.
Кохаю ніжно Кременецькі гори я,
Ліси сумні
І синьоросі луки.
Це — мамин край,
Дарований навіки,
Як перший подих,
                          перше слово й речення.
Йому немає і не буде зречення:
Лиш з нього бачу
Інші гори й ріки.

Георгій ПЕТРУК-ПОПИК.

Джерело:
збірка поезій «Думаю вголос», К., «Радянський письменник», 1990;
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.

[Інф.: 26.01.2009. Оновл.: 24.09.2012]