Кабарівці: ХОМ’ЯК Володимир. “Де квітують сади...”

  • Друк

* * *

Де квітують сади,
Де вруниться зело,
Біля Стрипи-ріки
Моє рідне село.
Розляглось рушником,
Де підніжжя гори.
Над вечірнім ставком
Світять зорі згори.

I дитинство моє,
Що приходить у сні,
Кличе вперто сюди,
В Кабарівці мої.
Там, де Синя гора,
А на ній озерце,
Де красуня верба
Миє своє лице.

А на захід стоїть
Параскева свята,
Над селом благодать,
Коли сонце сіда.
Срібні бані тоді
В променистім вінку,
Надсилають тобі
Її силу живу.

В круговерті століть
Гартувались роки,
Славу мого села
Принесли земляки.
I з козацьким запалом,
Й під стрілецьким ще стягом
У повстанські роки
Свою честь зберегли.

Не забуду тебе,
Моє рідне село,
Оберегом моїм —
Ти для мене давно.
Тут моя пуповина,
Тут і шлях мій проліг,
Тут чекає мене
Наш батьківський поріг.

16.04.2007 р.

Володимир ХОМ’ЯК.
с. Кабарівці Зборівського району.

Джерело:
поет. збірка «Дивограї серця», Т., «Підручники і посібники», 2008.

[Інф.: 22.09.2012. Оновл.: 22.09.2012]