Білокриниця: ЛЕЖАК Павло. БІЛОКРИНИЦЯ

БІЛОКРИНИЦЯ

Добрий день, моє рідне село!
Ой, як чисто ти вмилося росами.
У пошані схиляю чоло,
Йду до тебе з дарунками осені.
Повернувся на рідний поріг
Із розлуки тяжкої, далекої.
Всю любов я для тебе зберіг,
Обнімаю тебе ніжно й трепетно.
Ой село, моє рідне село,
Ти — колиска моя верболозова.
Пригортаю твоє джерело,
Обціловане вітром і грозами.
Білокрилі твої вулиці
Обнялися з дзвінкими криницями,
А вони частували стрільців
Після бою смачною водицею.
Ой село, моє рідне село,
У війну ти чорніло окопами,
А пречисте твоє джерело
Ворогами і танками стоптане.
Не твоя була в цьому вина,
Що розстріляне в липні фашистами,
Знов розквітло ти, наче весна.
Я тобою горджусь, моя пристане.
Ой село, моє рідне село,
Я у двері твої часто стукаю,
Бо пречисте твоє джерело
Все натхнення мені в серце хлюпає.
Чорнобриві твої береги
Обняли нашу річку долонями.
Поклоняються їй край гори
Молоді явори зеленкронами.
Ой село, моє рідне село,
Закосичене пишно долинами.
Я в пошані схиляю чоло.
Де б не був, а до тебе прилину я.

Павло ЛЕЖАК.
с. Білокриниця Зборівського району.

Джерело:
г. «Вільне життя», №125-126(14687-688) від 26 листопада 2005 року.

[Інф.: 26.01.2009. Оновл.: 22.09.2012]