Шикерява-Шпак Ірина. Народилась в Україні
- Деталі
- Категорія: Вірші-присвяти Соломії Крушельницькій
Крушельницька Соломія Амвросіївна
співачка (лірико-драмати чне сопрано), педагог
(23.09.1872, с. Білявинці, нині Бучацького району — 16.11.1952, м. Львів)
Народилась в Україні
Присвячую Соломії Крушельницькій
Вона з Тернопілля
Соловейки, соловії,
де співати вчились?
Під вікном у Соломії,
коли там гніздились.
Стоїть в Білій хата справна,
білесенька, біла,
жила дівчина там славна,
що співати вміла.
Знала голосу секрети
та славна красуня
і найвищих сягла злетів
білецька співуня.
* * *
З вікон лилась солов’ятам
дивна колискова,
лилась в душу пташенятам
радісна, чудова.
Виросли мої маленькі
під звуки чудесні,
увібрали їх сіренькі
для своєї пісні.
Мелодії Соломії
вже вікують всюди,
їх рознесли соловії,
щоб раділи люди.
Несла радість у життя
Мала звуки солов’їні
пісня Соломії,
несла славу Україні,
давала надії.
Щемно дихала весною,
любов’ю палала,
тонким дзвоном, глибиною
душу оновляла.
Як співала чорноброва,
стихало довкілля:
гай зелений, ліс, діброва,
колихалось гілля.
Як співала чарівниця,
розпускались квіти,
мовкла з дива всяка птиця,
посміхались діти.
Рвався голос ураганом
в душу зачерствілу,
оживляв чудо-фонтаном
і вись опустілу.
Рвався голос той фонтаном
до світил небесних,
й щезли хмари над Міланом
від звуків чудесних.
* * *
Ніжна душа України
дзвеніла над світом,
досягала всі глибини,
цвіла дивним цвітом.
Звуки радісні і милі
дзвеніли, мов чари,
колисали ніжно хвилі,
розганяли хмари.
По землі ніжно стелились
солов’ям на заздрість
і надовго залишились
ще й вікам на радість.
Голос сонячний,небесний
цвів, буяв, носився,
у людській душі чудесний
довіку селився.
Співуча краянка
Знали в світі Україну,
колись знали люди:
несла пісню солов’їну
Соломія всюди.
Звуки дивні унікальні
зріли в Україні,
мало знаній і страждальній,
роздертій, невільній.
Голос райдужний, небесний
мала українка:
вперше як співець почесний
стала в світі жінка.
Живив душі спів краянки,
немов землю ріки;
в вишині спів галичанки
вже завис навіки.
В світі скрізь мала співачка
славу й нагороду,
має шану вже землячка
і в свого народу.
Несла славу Україні
Знали в світі Україну,
чув весь світ недавно
лиш за пісню солов’їну,
що звучала славно.
Дзвінкий голос дивовижний
рушив піднебесся,
ще нечуваний і ніжний
по всім світі нісся.
Народивсь такий чудесний
в українській хаті,
й у безмежжя рвавсь небесний,
мов з скрипки Аматі.
Ніжив серце, давав крила,
у політ ніс душу,
українка покорила
океани й сушу.
То співало наше серце
Звуки чисті, велетенські,
рідкісні, глибинні
цвіли в душі українській,
незабутні, дивні.
Вся душа її дзвеніла
із серцем у парі,
мов в душі її бриніла
скрипка Страдіварі.
Дзвенів голос театральний
криштальним дзвіночком,
лився в серця унікальний
весняним струмочком.
Він був радісним, як сонце,
як небо, високим;
то співало наше серце
з почуттям глибоким.
Та хіба було щасливим
Життя славне і бурхливе
було в Соломії,
та хіба таке щасливе,
повне ностальгії?
За чар-голос море слави
мала в нагороду,
та не в рідної держави,
не в свого народу.
Ледь жевріла Україна,
її пісня, мова;
оцінити дар, невільна,
була не готова.
Перша взяла висоту
Українська пташка мрійна
несла в світ весну,
її душа мелодійна
взяла вишину.
З Тернопілля Соловейко
облетів весь світ,
тішив серця багатенько
незабутніх літ.
Цінували Соломію
за голос дзвінкий,
що втілював вищу мрію,
світ душі тонкий.
Має пам’ять гідну
В Італії Соломію
прийняли, як рідну,
навіть пам’ять Соловію
сотворили гідну.
Прилітають соловії
щовесни у Білу,
і співають Соломії
пісню весни милу.
Пісня радісна, могутня
й майбуття здивує,
унікальна, незабутня
в часі завеснує.
Ірина Шикерява-Шпак.
Джерело:
збірка віршів «Мамо, мамо, мамусю», Т., 2005.
[Інф.: 22.09.2012. Оновл.: 02.07.2014]
