Сердюк Зиновій. Повстанський архів

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Повстанський архів

У 2004 році в с. Озерна Зборівського р-ну біля
садиби Софрона Кутного віднайдено повстанський архів.

Ті хлопці з проводу високого були.
Софрон оберігав ту тайну ревно.
«Колись прийдем», казали. Не прийшли.
Усі в боях загинули, напевно.

Твердою віра в хлопців тих була.
Як мовиться — дивились, мов у воду.
Раз кров героїв ріками текла,
То вірили, що Бог пошле свободу.

Бо справедливим був наш змаг, святим.
Тому й тріпочуть синьо-жовті стяги.
Три тисячі листків в архіві тім,
Свідоцтва там повстанської звитяги.

Шукати довго скарб той довелось.
В землі глибоко все було заховане.
Зволожене. Та добре збереглось
Все, що було у час той надруковане.

У Яворові знайдено архів.
Світлини незабутні там повстанські.
І ось відлуння тих буремних днів —
Листки оці архівні озернянські.

Чекати треба відкриттів нових?
Хвилює все, сприймається, як казка.
І що це? Збіг обставин життєвих?
Чи, може, благодатна Божа ласка?

Зиновій Сердюк.

Джерело:
збірка віршів «Що хвилюватиме повік», Т., «Підручники і посібники» 2005.

[Інф.: 22.09.2012. Оновл.: 23.06.2014]