Скалат: СВІЖАК Йосип. МІЙ СКАЛАТ

МІЙ СКАЛАТ

Де шлях свій скелі Товтри розпочали,
Вітри злетілись з сивого Збруча,
Постало місто моє древнє — Скалат,
Моє начало всіх людських начал.

Я з тих країв, де корені народу,
І шмат землі — моя Галичина
Ще пам’ятає, із якого роду
Походить материнська твердь земна.

Пов’язаний фортечними валами,
Під Медобори влігся горілиць
Мій Скалат рідний — місто над містами,
Яке гарніше від мільйон столиць!

Мій Скалат б’ється в України грудях,
Цвіте на віковічній цій землі.
Стрічають всіх гостинні наші люди
Завжди із хлібом-сіллю на столі.

Цвітуть сонцями жовті перевесла
На синім фоні батьківських осель.
Тут нація із забуття воскресла
І Україна тут — понад усе!

Йосип СВІЖАК.

Джерело:
поет. збірка «На зламі тисячоліть», Чортків, 1999.

[Інф.: 14.12.2009. Оновл.: 20.09.2012]