Гнилички: ПРОЦИК Нестор. ГНИЛИЧКИ
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про міста і села Підволочиського району
ГНИЛИЧКИ
Гей, Гнилички, село моє рідне,
Усім серцем люблю я тебе!
Раз бурхливе таке — раз погідне,
Ти у праці яскраво-рябе!
Як люблю ті біленткі хатини,
Яблунево-вишневі сади!
Як люблю ті вузенькі стежини,
Що я ними так часто ходив.
Як люблю я ту річку й долину,
Що скрашають собою село,
Дім Народний, церковцю і той вигін,
Де в неділі роями гуло.
У селянській хатині родивсь я,
Під сільською там стріхою зріс,
Там до школи сільської ходив я,
У селянській церковці моливсь.
Там навчивсь я життя пізнавати,
Його примхи, химеру й красу,
Там навчивсь я свій нарід кохати,
Віддавать йому душу усю.
Гей, Гнилички, село моє рідне,
Усім серцем люблю я Тебе!
Чи бурхливе Ти в нас, чи погідне,
Ти у праці яскраво-рябе!
[Листопад, 1943. В’язниця у Дрездені, Німеччина]
Нестор ПРОЦИК.
нар. в с. Гнилички Підволочиського району.
Джерело:
ж. «Тернопіль», додаток 4, 1992 рік.
[Інф.: 26.01.2009. Оновл.: 20.09.2012]
