ВІКАРУК Арсен. ПРИВИД ЗБАРАЗЬКОГО ЗАМКУ
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Збараж

ПРИВИД ЗБАРАЗЬКОГО ЗАМКУ
Друзям, які разом зі мною залишили частинку
молодості своєї руїнам цього замку, присвячую.
Збаразький замок, руновищ тіні.
В рові глибокім не синь-вода.
Тумани сиві пливуть щоночі,
Немов русалки срібна коса.
З руновищ статна, шляхетна Дама
Посеред ночі, завжди одна,
Виходить тихо, іде до гаю,
Така вродлива й така сумна.
По гаю бродить казкова Мавка.
Дуби столітні, немов мара,
Стоять стіною, шепочуть казку.
Співає пісню їй сон-трава.
І лиш над ранок, коли з зорею
Впаде на трави перлин роса,
Повільно й тихо розтане горда
В проміннях сонця її краса.
Збаразький замок. Руйновищ тіні
Стирає сонце. Шумить трава.
Шляхетна Дама, чаклунка ночі,
В моїй уяві немов жива.
Арсен ВІКАРУК.
м. Тернопіль.
Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №5-60 від 28 липня 2007 року;
книга «Тернопільський Альманах», Видавничий дім «Вільне життя», Т., 2008 р.
[Інф.: 28.01.2009. Оновл.: 20.09.2012]



