Нападівка: КУЗА Михайло. РОДОВІД

РОДОВІД

Зупинилось село біли шляху хрещатого,
Казка мого дитинства з далеких віків,
А над ним в синяві пахнуть зорі, як м’ята,
І до неба пливуть золоті колоски.
Пахнуть росами квіти, стежини і трави,
І криничне співає мені джерело,
Я люблю тебе серцем, село кучеряве,
Що над Горинь-рікою змахнуло крилом.
Я люблю тебе в праці, у пісні привітній,
Де цілують медовий вітри дивоцвіт,
І видзвонюють птахи, всміхаються віти,
І встеляє дороги мої сонця світ.
Де б не був і дороги куди б не водили,
Свого серця вогонь віддаю землякам.
Мої перші рядки у селі цім родились,
І зернини вагу вперше взнала рука.
У любові незмірній народжене слово
Буде в шепоті нив сотні тисячі літ:
На долонях планети — у колоссі шовковім
Пісня й праця увінчують мій родовід.

Нападівка-Крем’янець.

Михайло КУЗА.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.

[Інф.: 20.09.2012. Оновл.: 20.09.2012]