БОГДАНЕЦЬ о. Роміл. БОНА

БОНА

Горда, пишна та висока
Кременецька краса стоїть.
Мур, як царськая корона,
В сонця сяйві височить.
В мокру осінь у тумані
Чи у ясний день весни
В хмари голову ховає —
Давні згадує часи.
Як колись татарські стріли
Били у камінний мур,
Як невільницькії сили
Тяжко кляли гіркий труд.
Як самая королева
Мешкала у замку тім,
Як упала і померла...
Смерть на мості шкірянім.
Вітер носить різні вісті
По ялинках на горі.
Дивні свищуть гілки пісні:
То про відьму на мітлі,
То про скарби в її нетрях,
То про золоті ключі,
Що краса-дівиця з ними
Бродить сонна по горі.
В темну нічку раз у році
Дзвонять сім її ключів.
І ніхто не знає досі,
Хто легенди ті зложив.

о. Роміл БОГДАНЕЦЬ.
м. Бережани.

Джерело:
г. «Вільне життя», №58(14088) від 12 червня 2001 року.

[Інф.: 08.12.2009. Оновл.: 21.09.2012]