ЧЕРНИХІВСЬКИЙ Гаврило. ПІСНЯ ПРО КРЕМЕНЕЦЬ
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Кременець
ПІСНЯ ПРО КРЕМЕНЕЦЬ
Знову над горами високо звився
білих пелюсток у травні рій.
В ніжне убрання врочисто одівся
Вічний Кременець, мій дорогий.
ПРИСПІВ:
Кременець рідний,
Кременець любий,
Кременець мій!
Синії гори,
даль неозора,
місто кохання і мрій.
Ось і зоря зайнялась вечорова.
Ліхтарі ще над містом горять —
Щиро так манить нас, манить діброва,
Солов’ї не затихли, не сплять.
ПРИСПІВ.
Стелеться дальня життєва дорога.
Помах прощальний шлють нам здаля
місто чарівне — розлуки тривога —
луки безмежні й чисті поля.
ПРИСПІВ.
Знову насняться нам зоряні ночі.
Спогади в юніть знов полетять.
Гору Замкову і Скелі Дівочі
будемо завжди ми пам’ятать.
ПРИСПІВ.
1988 р.
Гаврило ЧЕРНИХІВСЬКИЙ.
Джерело:
поет. збірка «Серця клич», Крем’янець, 1996.
[Інф.: 21.09.2012. Оновл.: 21.09.2012]
