ФОЛЬВАРОЧНИЙ Василь. КРЕМЕНЕЦЬ

КРЕМЕНЕЦЬ

Коней монгольських
Люте іржання,
Курява муром,
Стукіт копит.
Трави зелені
Зчорніли від жаху,
Кров перегусла,
Як річка, кипить!
Дико обурений
Хана Чінгіса
Хижий онук:
«Чом же ключів
Від Замкових мурів
Ще не поклали
До рук?»
Славні мужі,
Данилові вої,
Відповідь шлють
Із фортечних бійниць:
«Нам не ходити
Під татарвою,
Замкові гори
Не ляжуть ниць!»
Заспотикались
Монгольськії коні
На кістяках,
Перемитих дощем.
Трощаться стріли.
Здригаються гори,
Виром огненним —
Крові ворожої
Річка Горинь.
Піниться море,
Камінь фортечний
Горить.
Спалений шляхом
З пекельного бою
Рештки
Розбитого
Війська бредуть;
Чуєш, Європо,
Данилові вої
Мужньо від тебе
Відводять біду!

Василь ФОЛЬВАРОЧНИЙ.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.

[Інф.: 21.09.2012. Оновл.: 21.09.2012]