ФАРИНА Ігор. ДУМКА У КРЕМЕНЦІ

ДУМКА У КРЕМЕНЦІ

Вгору не підуть Сізіфи,
Аби відчути могуть,
Як із минулого міфи
В буднів ріллі не зростуть.

Знищить усе нурт пожежі,
Навіть пишнот реквізит.
Треба збагнути безмежність,
З котрою йдеш у свій скит.

Лише оце — свідок плати.
Тому думок не поринь.
Будучність — крок у реактор
І невідомість пізнань.

Що угорі? Мушу знати
І зруйнувати злий міф,
Аби повз мою хату
Камінь котив свій Сізіф.

Ігор ФАРИНА.

Джерело:
збірка краєзнавчої поезії «Різьби на словодреві», Т., 2009.

[Інф.: 21.09.2012. Оновл.: 21.09.2012]