НЕБИШ Інна. КРЕМЕНЦЮ

  • Друк

КРЕМЕНЦЮ

Смарагдове небо і зелень лісів,
І скелі високі й міцні.
Там Кременець рідний в величній красі
У пам’яті буде мені.

Шепоче мрійливо до мене Іква,
І чути десь спів солов’я,
Хвилюється морем пахуча трава,
Мій Кременець — доля моя.

Зруйнований Замок самотньо стоїть,
Ті мури — то згадка для нас,
Ну як тебе можна мені не любить,
Не згубить красу твою час.

Будинки-близнята, Собор і ліцей,
Мереживо вулиць, доріг...
Люблю із дитинства куточок я цей,
Мій Кременець — мій оберіг.

Інна НЕБИШ.

Джерело:
збірник віршів «Студентська муза», Т., «Воля» 2003.

[Інф.: 08.12.2009. Оновл.: 21.09.2012]