Співпраця з проєктом «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»

Співпраця

Запрошую до співпраці всіх земляків, яким не байдужа історія і майбутнє рідного краю. Вірю, що до нашої когорти незабаром приєднаються й інші краяни, які донедавна не те що не хотіли, а просто не знали про таку можливість — представити світовій спільноті інформацію про свою малу батьківщину, своє село чи навіть хутірець. А їх на теренах нашого краю є чимало, в кожному селі є ще не затуркані й не зацьковані сучасним світом люди, які у боротьбі за виживання не поклоняються мамоні, не впадають в обійми "зеленого" змія, не паплюжать рідну мову дикоазійськими матюками, а мають у серці Бога й Україну.

Особливо запрошую до співпраці молодих українців-патріотів, нащадків славних героїв визвольної боротьби на теренах нашого краю. Саме з-поміж них ще залишаються найбільш національно свідомі юнаки й дівчата. Друзі! Згадайте за що боролися ваші батьки, діди і прадіди, адже вони, напевно, не раз розказувати про свій молодечий запал і розчарування, звитяги й поразки, радощі й терпіння... Нині ваш час продовжувати їх справу, не зламатися під тиском обставин сучасного світу, а віднайти в собі сили для великої праці заради свого майбутнього й майбутнього своїх дітей. Хай ці слова не сприймуться вами як пафосні, а як реальний заклик до праці — один у полі теж воїн, що не раз довели наші герої, але щоб досягти загального успіху, треба гуртуватися.


Співавтори

Щиро дякую людям, моїм землякам і не тільки, які в той чи інший спосіб по праву стали вже співавторами проєкту. Кожний з них у міру своїх знань і можливостей з великою любов’ю до рідного краю працює для майбутніх поколінь. Назву їх усіх поіменно і згадаю їхній вклад у справу поширення і популяризації Бучаччини і Тернопілля в мережі інтернет на сайтах історико-краєзнавчого проєкту.

Іван Ружицький, краєзнавець, дослідник, у минулому — вчитель історії, автор історичних та художньо-публіцистичних книг і статей з історії Золотопотіччини; саме завдяки Івану Антоновичу сайт про с. Жнибороди перетворився в той проєкт, який зараз успішно розвивається, за що автор особливо вдячний п. Івану;

Михайло Кучер, жниборідець зі Львова, активний підтримувач автора в роботі над проєктом;

Ореста Синенька, відома на Бучаччині громадсько-політична діячка, патріотка рідного краю та України, голова товариства «Меморіал» ім. В. Стуса (м. Бучач), невтомний пошуківець, збирач і зберігач матеріалів про діяльність ОУН-УПА на Бучаччині;

Нестор Мизак, кандидат історичних наук, доцент Чернівецького-фінансово-юридичного інституту, автор серії книг про діяльність ОУН-УПА на Тернопільщині «За тебе, свята Україно»;

Микола Козак, вчитель історії, працівник Бучацького краєзнавчого музею, автор статей з історії Бучаччини;

Ігор Леськів, директор Бучацького коледжу, співавтор книги з історії Бучаччини;

Галина Григоришин, директор СЗОШ №1 м. Бучача, авторка книг про с. Соколів;

Володимир Пукач, Ігор Олещук, автори книги «За свободу і соборність» (про боротьбу Української Повстанської Армії на Тернопільщині);

Іван Чернецький, вчитель історії Почапинської СЗОШ, автор книг з історії сіл Почапинці, Забойки, Драганівка;

о. Орест Глубіш, журналіст, священик, редактор «Божого сіяча»;

о. Михайло Забанджала, священик, автор матеріалів на сторінках;

Роман Забанджала, сільський голова Почапинців і Забойок;

Олег Лупійчук, вчитель історії Язловецької СЗОШ;

Марія Тимошів, заступник директора з виховної роботи Соколівської СЗОШ;

Іван Пшоняк, фотокореспондент газети «Тернопіль вечірній»;

Ігор Дуда, директор Тернопільського художнього музею, автор запису тексту Жниборідської Пастирки (Вертепу);

Микола Жарких, історик з Києва, автор фото Жниборідської церкви в 1998 році;

Валентина Швед, тернополянка, нині мешканка Києва, журналістка (переклад деяких текстів англійською мовою);

Олег Бобровський, історик мистецтва, м. Сокаль, (переклад деяких текстів польською мовою);

Оксана Саварин, бучачанка, нині мешканка Києва, програміст, "просвітила" автора проєкту щодо програмування в HTML, завдяки чому покращився дизайн, вигляд і загальна концепція роботи сайтів проєкту;

Ольга Довбенко, опрацювання деяких текстів збірника «Бучач і Бучаччина».

Ядвіга Котлінська, Петро Колесник, Крістіна Метановська (Колосовська), поляки, нащадки колишніх мешканців с. Жнибороди, а нині громадяни Польщі, (допомога в перекладі, виправленні текстів польською мовою, інформація про колишніх мешканців села Жнибороди);

Тереза Ґлапова, колишня тернополянка, мешкає в Польщі, (допомога в перекладі виправлення текстів польською мовою);

дозволи на розміщення своїx творів на сторінках проєкту:

Євген Зозуляк, поет, журналіст;

Ярослав Сачко, поет;

Ганна Костів-Гуска, поетка;

Олександр Смик, поет, відомий бард;

Олег Герман, поет, композитор;

Михайло Ониськів, поет, журналіст;

Володимир Сушкевич, журналіст;

Тетяна Дігай, поетка, літературний критик;

Данило Теличин, поет, журналіст;

Леся Любарська, поетка, журналіст;

Богдан Мельничук, письменник, редактор і громадський діяч;

Олександр Марченко, поет, бард; www.marchenko.te.ua

Марія Баліцька, поетка, журналістка, громадська діячка;

Павло Лежак, поет;

Валерій Залізний, поет;

Любов Гонтарук, поетка, педагог;


Меценати

Поки що основний фінансовий тягар з функціонування та наповнення сайтів проєкту інформацією лежить на плечах автора. Але з часу відкриття до фінансування проєкту долучилися кілька небайдужих жниборідців (з певних міркувань розміри пожертв оприлюднювати не буду).

Найперше, це сьогоднішній львів’янин, але на все життя жниборідець по духу Михайло Кучер, який з 2007 року пожертвував авторові на розвиток проєкту досить пристойну суму, яка дала можливість авторові швидше придбати фотоапарат і суттєво покращити швидкість збору інформації. Значну допомогу п. Михайло надав у роботі з документами в Центральному державному історичному архіві у Львові.

Жниборідець Борис Калакука, який працює і поки проживає за кордоном.

Жниборідці Володимир Василечко, Микола Харевич та інші, які організовували і проводили заходи з нагоди 575-річчя з часу першої писемної згадки про село.

Щиро вдячний їм за немарно вкладені гроші в добру справу.


Подяки

Автор також вдячний усім, хто так чи інакше допомагав і допомагає в розвитку проєкту:

Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці:

працівникам інтернет-центру зокрема п. Світлані Стахурській,

працівникам відділу краєзнавчої літератури п.п. Марії Друневич (заввідділом), Анастасії Ленчишин, Марії Іванків, Вірі Миськів

за розуміння та допомогу в пошуку інформації.

Завідуючій читальним залом Державного архіву в Тернопільській області п. Марічці Дацків.

Директорові Тернопільського художнього музею п. Ігорю Дуді за інформацію та фото про жниборідську Пастирку (Вертеп) 1989 року.

Історику п. Миколі Жарких за надані світлини церкви св. Михаїла 1988 року.

Українцям-жниборідцям:

п. Михайлові Кучеру зі Львова за найактивнішу моральну і фінансову підтримку та всебічну зацікавленість проєктом;

п. Миколі Стрілецькому з Тернополя за надану інформацію про земляків;

п. Мар’янові Василечку з Тернополя за технічну підтримку;

п. Мар’янові Гілярійовичу Василечку зі Жниборід.

п. Володимирові Василечку (сільському голові) та працівникам сільради за надані списки виборців та деякі статистичні дані.

[Інф.: 2007-2012. Оновл.: 13.01.2015]

У вас недостатньо прав для написання коментарів