Жизномир: ЧЕПУРКО Богдан. ЖИЗНОМИР

Село Жизномир Бучацького району Тернопільської області

ЖИЗНОМИР

Поміж гірських завалів святилось сонце світу.
Купалася у барвах післяобідня гра.
Озону тьмяний сік і різнотрав'я світла —
Обняли нас з тобою в дорозі до Дністра.

Жінки ще не співали — лиш серцем говорили.
Налиті сонцем хлопці мовчали, як бики.
І мідь того мовчання, як мід у здутих жилах,
Пливла понад віками і рвалась на куски.

Жизномире, не знаю, яка у тебе доля,
В ярах над руслом Стрипи летить незнаний Птах,
І світиться край шляху не мальва, не тополя:
Весела полонина — летовище в лісах.

Здригнулася дорога і кров'ю закипіла.
Мовчали подорожні від захвату життям.
...Воно нам з неба впало, і жити захотілось.
Тоді ще був я світлом, і ми входили в Храм.

20.08.2005 р. у Львові

Богдан ЧЕПУРКО.

Джерело:
поет. збірка «Лірика», Л., «СПОЛОМ», 2009.

[Інф.: 31.10.2009. Оновл.: 01.08.2012]