Денисів: МАЗЕПА Богдан. РІДНОМУ ДЕНИСОВУ

РІДНОМУ ДЕНИСОВУ

Шепоче вітер тихо, тихо,
І чути подих далини...
Родимий краю, рідна стріхо,
Це мій привіт із чужини.

За синім морем, між ланами,
Де Стрипи тиша заляга,
Стоїш, Денисове коханий,
Моя дідизно дорога.

Твої поля і запах рути,
Пташині співи у гаю
Мені довіку не забути,
Як ранню молодість мою.

Ще прийде час і я прилину
До нив твоїх, на твій поріг.
І приймеш ти, як батько — сина,
Мене з заблуканих доріг.

1963

Богдан МАЗЕПА.

Джерело:
поет. збірка «Полум’яні акорди», Едмонтон, 1976, Т., 1998.

[Інф.: 24.01.2009. Оновл.: 19.09.2012]