Старий Нижбірок: ДЕМЧИШИН Іван. ПІСНЯ ПРО СЕЛО

ПІСНЯ ПРО СЕЛО

У замрії дерев і блакиті,
На гостинній дорозі — село.
І заходять у душу щомиті,
І добро від людей, і тепло.

ПРИСПІВ:

Старий Нижбірок — не старий,
Старий Нижбірок — молодий,
Всі привітні його вулиці —
Світла радість, любов на лиці.

Аж до ранку струмлять між гілками
Квітучі вишневі сади,
А як осінь прийде — то між нами
Золоті розсипає плоди.

ПРИСПІВ.

Тиха річка навчає кохати
Поміж верб і зелених стежок,
А поля всі рясніють на свято
Пелюстками пахучих квіток.

ПРИСПІВ.

Ой не треба, не треба розлуки,
Як співає літам соловей.
Краще взяти село все на руки,
Пригорнути, як хліб, до грудей.

ПРИСПІВ:

Старий Нижбірок — не старий,
Старий Нижбірок — молодий,
Всі привітні його вулиці —
Світла радість, любов на лиці.
Старий Нижбірок — не старий,
Старий Нижбірок — молодий,
Всі оселі його в рушниках,
Ну а доля — у Божих руках.

Іван ДЕМЧИШИН,
музика: Василь СОРОКА.

Джерело:
збірка поезій «Треба жити», Т., 1998.

[Інф.: 18.09.2012. Оновл.: 18.09.2012]