Копичинці: ЛАВРУШКО Григорій. ОДА КОПИЧИНЦЯМ

ОДА КОПИЧИНЦЯМ

Скільки бачить око — за копами копи,
А поміж копами косарі й женці.
Ген за видноколом, посеред Європи,
Місто за копами — це Копичинці.

Понад берегами річечки Нічпави,
У садах квітучих, наче в молоці.
В сонячнім промінні місто величаве,
Місто гонорове — це Копичинці.

Грізної години йшли сини народу,
Вояки повстанці й січові стрільці.
В бій за Україну, за її свободу
І за рідне місто — за Копичинці!

Розсипає доля по світах далеких
З тихого містечка юних посланців...
Як почують в небі журавлиний клекіт.
Кличе ностальгія — у Копичинці...

Стрінуться над ставом, візьмуться за руки.
Серце біля серця і рука в руці.
Щоб забулась швидше гіркота розлуки.
Заспівають пісню про Копичинці.

В цілім світі знане славними ділами
Місто невеличке, та, в кінці кінців,
Головне не кількість, а висока якість.
А найвища якість — це Копичинці!

10.11.2004 р.

Григорій ЛАВРУШКО.
родом із Копичинців.

Джерело:
г. «Вільне життя», №77(14639) від 20 липня 2005 року.

[Інф.: 26.01.2009. Оновл.: 18.09.2012]