Карашинці: БУТРИН Степан. РІДНА ХАТА

РІДНА ХАТА

Знову я вдома, в хаті тата,
Родина теж сюди прийшла.
Нас з’єднує всіх рідна хата,
Яка стоїть скраю села.

У ній тепло моєї мами,
Воно чекає нас завжди.
На білих стінах з рушниками
Висять прекрасні образи.

Спечений хліб її руками
Красується, мов калачі,
А свіжий борщ, що з пампушками,
Ще дозріває у печі.

Тут праця тата, праця мами,
Тут щастя теж до них прийшло.
Вони завжди були із нами,
Щоб легше нам в житті було.

Та молодість зовсім незвично
Миттю в селі, мов вир, пройшла
І нас із братом блискавично
В світи далекі повела.

Та вже немає мами й тата,
І ми вже теж не молоді.
Лише старенька рідна хата
Стоїть самотньо у селі.

Степан БУТРИН.

Джерело:
поет. збірка «Я те сказав, про що ніколи не мовчать», Т., 2005, «Підручники і посібники».

[Інф.: 26.01.2009. Оновл.: 18.09.2012]