(Бережанщина): ЛЕПКИЙ Богдан. І В МЕНЕ БУВ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про села Бережанського району
І В МЕНЕ БУВ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ
І в мене був свій рідний край,
Цвіли там квіти у діброві,
Шумів таємну пісню гай,
Збіжжя стелилися чудові
На паску і на коровай...
І в мене був свій рідний край!
А нині там земля порита,
Біля рова стрілецький рів:
Квітки столочили копита,
Ліс поторощений зчорнів,
Пшениця ніби градом збита, —
Щаслив, хто бачив й не здурів!
І в мене був свій рідний край,
Хати в садочках потопали,
Коли настав чудовий май
І соловейки заспівали.
Здавалось — не земля, а рай,
і в мене був свій рідний край.
А нині вже сліду немає,—
Де схочеш, вітре, там гуляй.
З могили череп визирає,
Хрести стоять, як чорний гай,
Між ними смуток походжає,
І сльози ллються, як Дунай.
О краю мій! Свята руїно,
Новітня Троє в попелах!
Перед тобою гну коліно
І кличу: Боже в небесах,
За кров, за муки, за руїну,
Верни, верни нам Україну!
Верни нам нашу прежню волю,
І добре ім’я нам верни,
Людською кривдою важкою
Землі святої не скверни,
Досить вже кривди, мук» й болю —
Верни нам вітчизну, верни!
Богдан ЛЕПКИЙ.
Джерело:
За двотомним виданням. Том перший (Київ, 1991);
антологія «Берег моєї любові», Бережани, 1995, упорядник Богдан Тихий.
[Інф.: 18.09.2012. Оновл.: 18.09.2012]
