КОЛОМІЄЦЬ Володимир. ДРЕВНІЙ ЧОРТКІВ
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Чортків
ДРЕВНІЙ ЧОРТКІВ
Був я в древньому Чорткові
І питав: — Звідкіль вона,
назва міста? — Хмурив брови
хтось: — А біс отеє зна...
Між немови, між розмаю
не сховатись од питань.
Я, зізнатись, дещо знаю...
Вже й Партицького* читав.
Бес — то волхв, звіздар учений.
Ритуальний цикл щорік
вів... Сказать би, сан священний
мав той мудрий чоловік.
До знання в нас — давня спрага...
Хтось письмо чертити мав:
Чорт — письменний чолов’яга,
він «черти і різи» знав!
Біса й чорта — шанували...
Та змінилися часи.
Християнство сплюндрувало
все, чим, краю наш, єси
гордо-щедрий! — співом-святом,
мудрим скарбом од віків.
І... лайливо стали звати
непокірних та завзятих
йменням — бісів та чортів!
Давнє значення — забулось...
Одміннлось на нове.
Та... учуймося; минуле —
в топоніміці живе.
Там он — Бескиди... в секреті
марять: хтось в них дух святив.
Тут — письменства осередок...
З глибини віків — Чортків!
-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-
* Відома книга українського ученого-мовознавця, історика й етнографа кінця 19 ст. О. О. Партицького «Історія Галичини від найдавніших часів до 1 ст. н. е.». (Львів, 1894).
Володимир КОЛОМІЄЦЬ.
м. Київ.
Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.
[Інф.: 17.09.2012. Оновл.: 17.09.2012]
