Ягільниця: ЦЬОМКО Олена. СЕЛО МОЄ ЯГІЛЬНИЦЯ

СЕЛО МОЄ ЯГІЛЬНИЦЯ

Яскраве сонечко встає,
Село моє збудилось.
І півень голос подає —
Вже спати не судилось.

Село моє Ягільниця,
Де ранки зустрічала.
Село моє Ягільниця,
Де юність вирувала.

Село моє Ягільниця —
Це моя Україна.
Маленька часточка її,
Та для душі єдина.

Завжди ми повертаємось
В це затишне гніздечко,
Колись йще в давні часи
Воно було містечко.

Улітку завжди в зелені
Воно все утопає,
А прийде осінь — платтячко
Барвисте одягає.

Зима на крилах принесе
В село багато снігу,
Весна хлюпоче потічком
Від радості і сміху.

Розпустять квіти пелюстки
І пташки заспівають.
Із новим днем моє село
Усіх нас привітають.

Села моє Ягільниця,
Де ранки зустрічала,
Село моє Ягільниця,
Де юність вирувала.

Село моє Ягільниця —
Це моя Україна.
Маленька часточка її,
Та для душі єдина.

Олена ЦЬОМКО.

Джерело:
антологія поезії авторів села Ягільниці «Моя стежина», Чортків, 1999, упорядник Степан БУБЕРНАК.

[Інф.: 17.09.2012. Оновл.: 17.09.2012]