Ягільниця: БУРДЯК Марія. ЯГІЛЬНИЦЕ МОЯ
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про села Чортківського району
ЯГІЛЬНИЦЕ МОЯ
Село Ягільниця — моє село.
Мене там гріло батьківське тепло.
Я там черпала снагу для життя
І до Вітчизни кращі почуття.
В селі Ягільниці зростала я,
Минала там і молодість моя,
І хоч стекло з тих пір багато літ —
До тебе приїжджаю й шлю привіт.
Ягільниці п’ятсот і п’ятдесят,
Та їй повічно буть і процвітать.
Хай для потомків пам’ять лиш те все,
Що це село зазнало, збереже.
Ягільнице! За свій вік ти не раз
Тяжкий, було, переживала час,
Та вистояла ти і не здалась...
І звідки в тебе стійкість та бралась?
Стоїть ще замок — свідок давнини,
Як бились з турками батьки й сини,
Щоби нападників більш не було.
Щоб вільни стало рідне їх село.
В нас польська шляхта гнобила народ,
Фашисти наших мали теж за скот,
При владі Рад не все було гаразд —
Зовсім неждано зміни стались враз.
Зловісна Друга світова війна
Багато горя людству принесла.
Не стало вже в Ягільниці жидів,
Поляки виїхали до «братів».
Вкраїнців, депортованих з Карпат,
Було поселено до польських хат.
Від ностальгії і тяжких недуг
Вмирали часто люди тут навкруг.
Ще й неврожайний сорок сьомий рік
Вкорочував голодним людям вік.
Відтак колгосп засновано в селі —
Тоді й не завжди був хліб на столі.
Та стали працювати всі гуртом —
Ягільницю звеличили трудом.
В селі з роками кращало життя,
Вже не було старому вороття.
В трудний для краю повоєнний час
Районний центр знаходився у нас.
Й село перетина центральний путь,
За те його містечком і зовуть.
Середня школа вже багато літ
Випускникам дає путівки в світ.
А світом тим є їхнє майбуття,
Отож дає путівки у життя.
В селі лікарня і аптека є —
Все в нас на місці, маєм все своє:
Є церква, звісно, є й клуб та дитсад —
Надійний заклад для сільських малят.
Торгточок кілька, чайна для послуг,
Майстерні й бойня, є тому скрізь рух.
Ягільницькі заводи швидкома
Прославились в країні недарма.
В Ягільниці всі здружено живуть,
Хоч різний люд здаля осівся тут:
Надсянці й лемки, подоляни теж,
Нема між ними поділу, ні меж.
Ягільнице, красуйся і мужай,
Ти — часточка Вітчизни, пам’ятай!
Гордись, пишайся добрими дітьми —
Стійкими українськими людьми!
Травень, 1998 р.
Марія БУРДЯК.
Джерело:
антологія поезії авторів села Ягільниці «Моя стежина», Чортків, 1999, упорядник Степан БУБЕРНАК.
[Інф.: 17.09.2012. Оновл.: 17.09.2012]
