Чортківському педагогічному училищу: КІТ Михайло. УЧИЛИЩЕ МОЄ

УЧИЛИЩЕ МОЄ

У місті, де в долині
Серет-ріка пливе,
Красиве, мов перлина,
Училище живе.

У ньому, вічно юнім,
Вже шість десятків літ
Учителям майбутнім
Дають путівку в світ.

Училище моє — це гомін весни,
Студентська пора загадкова.
Недоспані ночі, рожевії сни.
Пора наймиліша, чудова.

Летять у вічність роки,
Якими дорожу.
В науку перші кроки,
Як пам’ять, збережу.

Нічого не забуду,
Клянуся вчителям.
І що в житті здобуду,
Нащадкам передам.

3 літами, що минули,
Немов коротка мить,
Ми згадуєм минуле.
І на душі щемить.

Хоч час біжить все швидше,
Спокою не дає,
Ти стало серцю ближче,
Училище моє.

16.07.2000 р.

Михайло КІТ.

Джерело:
поет. збірка «На життєвих перехрестях», Чортків, 2004.

[Інф.: 15.12.2009. Оновл.: 17.09.2012]