ТИМОЧКО Петро. ЗБОРІВСЬКА БИТВА

Місто Зборів Тернопільської області

ЗБОРІВСЬКА БИТВА

Променіли, мерехтіли зорі,
стугоніла галицька земля,
як Богдан полки свої під Зборів
вів на герць із військом короля.

Розітнулась битва на світанні —
струснув вись гарматний перегук,
гинули загарбанці захланні
від козацьких списів і шаблюк.

Вже монарх з величністю пігмея
у французьку наробив матню,
та, купивши підлого Гірея,
спас корону й програну борню.

Зрада, зрада... Нащо ти, Богдане,
вів сюди драпіжницьку орду?
Ти ж бо знав те плем’я препогане,
що сплело нам розпач і біду.

Знав, ой знав, Михайлів мудрий сину,
бо в неволі сам був у Криму,
тож боявсь, що хан ударить в спину,
ворогу поможе твоєму.

а Гірей в союзі із тобою
теж боявсь, щоб ти не переміг,
бо тоді він разом із ордою
мав би впасти до гетьманських ніг.

Захід, Південь, Північ з диким Сходом, —
бачив звідусіль ти ворогів,
і метався зі своїм народом,
що в ярмі ходити не хотів.

Променіли, мерехтіли зорі,
і глядів спокійно з вишини,
як повстанці покидали Зборів,
Бог, якому вірили вони.

25.10.1995

Петро ТИМОЧКО.

Джерело:
поет. збірка «Із вічності у вічність», Л., «Каменяр», 2000.

[Інф.: 16.09.2012. Оновл.: 16.09.2012]