ТИМОЧКО Петро. ЗБОРІВСЬКА БИТВА
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Зборів
ЗБОРІВСЬКА БИТВА
Променіли, мерехтіли зорі,
стугоніла галицька земля,
як Богдан полки свої під Зборів
вів на герць із військом короля.
Розітнулась битва на світанні —
струснув вись гарматний перегук,
гинули загарбанці захланні
від козацьких списів і шаблюк.
Вже монарх з величністю пігмея
у французьку наробив матню,
та, купивши підлого Гірея,
спас корону й програну борню.
Зрада, зрада... Нащо ти, Богдане,
вів сюди драпіжницьку орду?
Ти ж бо знав те плем’я препогане,
що сплело нам розпач і біду.
Знав, ой знав, Михайлів мудрий сину,
бо в неволі сам був у Криму,
тож боявсь, що хан ударить в спину,
ворогу поможе твоєму.
а Гірей в союзі із тобою
теж боявсь, щоб ти не переміг,
бо тоді він разом із ордою
мав би впасти до гетьманських ніг.
Захід, Південь, Північ з диким Сходом, —
бачив звідусіль ти ворогів,
і метався зі своїм народом,
що в ярмі ходити не хотів.
Променіли, мерехтіли зорі,
і глядів спокійно з вишини,
як повстанці покидали Зборів,
Бог, якому вірили вони.
25.10.1995
Петро ТИМОЧКО.
Джерело:
поет. збірка «Із вічності у вічність», Л., «Каменяр», 2000.
[Інф.: 16.09.2012. Оновл.: 16.09.2012]
