Народні та обрядові пісні про Бережани



НАРОДНІ ПІСНІ



БОДАЙ ТОТІ БЕРЕЖАНИ

Бодай тоті Бережани
Вода примулила,
Що не одна мама плаче:
— Нема мого сина!..

Ой не одна мама плаче.
Та не одна тужить:
— Десь мій синок молоденький
Цісареві служить!

Служи, служи, мій синочку,
Будеш мати ласку:
Через плечі білий ремінь,
А на чолі бляшку.

Плачуть мами за синами,
Жінки за мужами,
А молоді дівчатонька
Та й за женихами...

Та що було любе, миле,—
Поплило з водою,
А що було гидке, бридке,—
Говорить зо мною.

(останні два рядки — по двічі)

Записав О. Гижа.

Джерело:
«Пісні Тернопільщини» (Київ, 1989).

* * *

Бодай тоті Бережани вода замулила...*
Не одна то мати плаче: — Нема мого сина!
Не одна то мати плаче і не одна тужить,
Не одної мати синок цісареві служить.

Не одна то мати плаче, не одна голосить:
— Нема мого сина Гриця, — вже карабін носить.
... А я гадав, же ся висплю та й піду косити,—
Зав’язали назад руки — карабін носити.

Карабіне, карабіне, клену я ти душу,
Же я, хлопець молоденький, носити тя мушу!

Записав М. Шашкевич.

Джерело:
«Музична Україна». (1973).

В СОРОК ПЕРШІМ РОЦІ...

(про Бережанську тюрму)

В сорок першім році ставочки гатили,
Бережанські хлопці річеньками плили. (2)

Плили вони, плили, бистрими водами,
Не одно ридало рідненької мами. (2)

А сестричка плаче, слези витирає:
Нема мого брата, з тюрми не вертає. (2)

Ой брате мій, брате, як тобі здається,
Україна встала, а тобі не сниться! (2)

Записав 1995 р. Б. Тихий у Бережанах від А. Гураль, 1934 р.н.

* * *

В сорок першім році, як стави гатили,
Українські діти річеньками плили ... (2)

Плили вони, плили бистрими ріками, —
Не один доплився до рідної мами. (2)

Вийшла стара мати сина пізнавати,
Одіж продирає той стала плакати: (2)

«Ой сину ж мій, сину, що тобі здається —
Україна встала, а тобі не сниться!» (2)

Записав 1991 р. В. Подуфалий, в с. Лапшин Бережанського р-ну від М. Дубницької, 1933 р.н.

ОЙ ТАМ ПІД БЕРЕЖАНАМИ

Ой там під Бережанами
Є гора Лисоня.
Ой там упав Соколовський
З вороного коня.

Упав він рано на зорі
З пробитими грудьми,
І потекла гаряча кров
Та по сирій земли.

Упав хорунжий січовий
В нерівному бою,
Засмутив матір стареньку
Й дівчину вірную.

А серпень Соколовського
Веде в останню путь,
І на руках січовики
Хорунжого несуть.

Ой їдуть стрільці з Бережан,
«Позір» хорунжому,
Що впав за волю, за народ,
За вільну Вкраїну.

(останні два рядки — по двічі)

Записав 1994 р. Б. Тихий у Бережанах від В. Антимиса (1947 р. н., вчитель).
Запис мелодії В. Антимиса.



ОБРЯДОВІ ПІСНІ



Ладкання**

(Коли на посаг садять)

Злетіли два ангели з неба.
Ой сіли-пали Марисеньці на подвір’я,
А з подвір’я в застівноє віконце.
А з віконця на тисові столи,
А з столів на ллянії обруси,
А з обрусів на пшеничні хлібове,
А з хлібових на рум’яне личенько,
А з рум’яного личенька на барвінковий віночок,
А з віночка на мушлиновий рубочок.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-
* Коломийка записана Маркіяном Шашкевичем під час навчання в Бережанській гімназії.
** — Весільні пісні у записах І. Білинського з «Русалки Дністрової» позначко «від Бережан» знайдені не в Бережанах, а в с. Дегова колишньої Бережанської округи, в якому був священиком його батько Григорій.

Записав І. Білинський.

Джерело:
за альманахом «Русалка Дністровая». (Київ, 1987).

(При вінкоплетинах)

Надлетіло потятко: це, це, це!
Сіло собі в віконенько — щебече.
А за столом паняночки глаголять,
Марисеньці віночок лагодять.

(Міщанська — коли їдуть до молодої в неділю)

Їдьмо, поїдьмо
Полем, болонню,
Піском, камінням.
Пісок буде шуміти.
Камінь буде дудніти —
Вчують нас люди,
Славно нам буде:
Вчують селяни,
Що їдуть міщани.

(При вінкоплетинах)

Вінку мій, вінку
З хрещатого барвінку!
Іно-м тя єдин вила,
І то-м тя не сходила:
В суботу — пополудні,
В неділю — всю дниноньку,
В понеділок — годиноньку.
Дала би-м тя малювати,
Щоби в тобі погуляти;
Дала би-м тя золотити,
Щоби в тобі походити.

* * *

Бережани, Бережани,
Містечко кохане,
Безпросвітком превеликим
І болотом знане.

Гей, гей — Бережани,
Чорна діра в краю,
Хто тя в життю витримає,
Той піде до раю.

Записав 1995 р. Б. Тихий у м. Бережани від О. Троханяк (1961 р.н., вчителька).

* * *

Очі-м собі придивила на тую дорогу,
Чи не їде мій миленький з Бережан додому.

Записав В. Гнатюк.

Джерело:
«Коломийки». (Київ. 1969).

* * *

Бережани, Бережани,
Жаль мені за вами,
Не так жаль ми за дівчинов,
Як за пирогами.

Записала І. Блажкевич.

Джерело:
«Пісні Теонопільщини», (Київ. 1989).

* * *

Бережани, Бережани,
Рада пов’ятова.
Хлопець ще ся не вженив,
Дівка вже готова.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-
* — Жартівливі коломийки побутували в Бережанах наприкінці ХІХ — на поч. XX століть.

Записав 1995 р. Б. Тихий у м. Бережани від І. Миськіва (1940 р.н., вчитель).

Основне джерело всіх текстів:
антологія «Берег моєї любові», Бережани, 1995, упорядник Богдан Тихий.

[Інф.: 27.12.2009. Оновл.: 14.09.2012]