Застінка: СТОЦЬКИЙ Ярослав. “Мені давно не снилася Застінка...”

  • Друк
Деталі
Категорія: Вірші та пісні про села Тернопільського району

* * *

Мені давно не снилася Застінка1
Непоказна, та в спогадах свята,
Це з неї мого батька гілка
Й пір’їнками летять мої літа.

Це в тім селі, між полем і рікою,
Я П’ятикнижжя своє пізнавав
П’ять перших літ дитиною малою
Із здивуванням світ цей обіймав,

І виростає сфінксом бабці хата,
О, Катерино із шевченківських рядків!
Міцні і ніжні руки тата
І аромат п’янкий сільських садків.

Й маківки-соняшники друзів,
І порох вулиці сільської,
Й забави на горбку в веселім крузі,
Й плита криниченьки живої.

Вже сорок літ минуло із тих пір,
Мов тих пустельних для жидів Мойсея,
І я думки, немов Ісус Навин привів
В обіцяне дитинство, де моя Галілея.

Напевно, тут я свій відкрив кивот,
Щоб у житті земному не згубитись,
Любити Бога й свій народ,
І у дитинстві ще і ще наснитись.

3.12.2001 р.

--------------------------------
1 Застінка — село Тернопільського району, навпроти Білоскірки з правого берега Гнізни.

Ярослав СТОЦЬКИЙ.

Джерело:
збірка поезій та історичний нарис «Білоскірки спалена сльоза».

[Інф.: 06.10.2009. Оновл.: 13.09.2012]