Великий Глибочок: ШИКЕРЯВА-ШПАК Ірина. “Де мутна тиха Нестерівка...”

* * *

Де мутна тиха Нестерівка
у чистий Серет води вливає,
колись був луг і пасовиська,
тепер усе болото поглинає.

Тут у вільшині вороння гніздилось
у недоступних і болотистих місцях;
і каркання на всі округи розносилось,
тепер посохли вільхи, пропали в болотах.

Плавні Серета роздались
і стали неприступні для людей,
водою низини усі забрались
й привілля тут для дичини, качок, гусей.

Куди не глянь — усе не те,
час безперервно все міняє;
а в мене з пам’яті не стерте те,
що із дитинством нас єднає.

1995 р.

Ірина ШИКЕРЯВА-ШПАК.

Джерело:
збірка віршів «Україна, мій край, я і земля», Т., «Поліграфіст», 1995.

[Інф.: 13.09.2012. Оновл.: 13.09.2012]