0-МАЛЕНЬКИЙ Ігор. ПРО ЧЕРЕШНІ...
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про села Тернопільського району
ПРО ЧЕРЕШНІ...
1.
Ні в Петрикові, ні в Острові, ні в Березовиці
чогось черешень не садять...
а десь від середини червня
ходять по них,
забираючи до лісу і малих дітей,
і жінку зі старою веретою під пахвою...
тягнуться курними стежками через Довгу долину,
неначе літніми кочів’ями,
якими ходили звідси люди і в Бассарабію,
і під Карпати, і за гори легшої землі шукати...
У лісі діти смокчуть ягоди
і п’ють молоко на вереті...
а тато висукує зі штанів паска,
і, защіпаючи його на стовбурі,
довго здирається на височенну тонку деревину,
що похитує верхів’ям
десь під хмарами в грабах...
тато там так високо,
як бог...
що все бачить з черешні...
та лиш не розкаже всього,
бо не можна...
бо гілки у черешні сухі.
та пасочко старий,
та черешня хитлива, хитлива...
2.
... в Острові, і в Петрикові, і в Березовиці
про черешні розказують всяке...
кажуть, очі в острівських дівчат такі темні й великі,
наче ягоди з тої черешні,
під якою розбився великий острівський музика,
що лише застогнав
і лицем повертався в траву...
та у жмені стискав кілька ягід,
як обірваних струн...
та ще, кажуть, Семен Яструбецький
знав десь місце,
де білих черешень набирають
у пазухи мавки...
й такий солод носив у долонях,
що дівчата у сіні стогнали,
наче бджоли,
хмеліючи в травах...
а як впав із черешні,
то ще зо п’ять літ лиш лежав
та на очі дивився...
і коли лише братові меншому щось проказував,
ніби темні
великі черешні,
закотив під повіки
втомлені...
втомлені очі...
Ігор МАЛЕНЬКИЙ.
нар. в м. Тернополі.
Джерело:
журнал «Тернопіль», додаток 2, 1991 рік.
[Інф.: 28.01.2009. Оновл.: 01.09.2012]
