Фролова Тетяна. Моє Тернопілля
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Тернопілля, Поділля, Волинь, Галичину
Моє Тернопілля
Поклонюся землі, що зросила мої босі ноги.
Поклонюся землі, бо її я у серці несу,
а ще тихим вітрам, що мене зустрічали з дороги
і, як мати, мені витирали гарячу сльозу.
Знов у пам’яті біль, і матуся співає неначе,
незабутні слова, що вона говорила мені.
Дослухаюся... Хтось під вікном розтривожено плаче.
Це дитинство моє, це полатані роки мої...
Ти до мене прийдеш, синьооке моє Тернопілля,
як колиска моя, як отая колиска з лози...
Бо без тебе мені ані похорон, ані весілля.
Тернопілля моє, хай тобі і з води, і з роси!
Ти до мене прийдеш із полями своїми й тернами,
із річками своїми і вербами по берегах.
Тут могили батьків, тут сліди мого тата і мами,
тут носила мене моя доля на терпких руках.
Тернопілля моє... Тут моя засвітилася зірка
і горить дотепер, я знаходжу її у імлі...
Тут найкраще село — то зелена моя Білозірка.
Там криниця моя і джерела, що б’ють з-під землі.
Тетяна Фролова.
Джерело:
поет. збірка «У вітру на крилі», Л., «Край», 2002.
[Інф.: 12.09.2012. Оновл.: 22.06.2014]
