Кіт Михайло. Подільські гаї
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Тернопілля, Поділля, Волинь, Галичину
Подільські гаї
Які загадкові гаї над Серетом й Збручем,
Де наше дитинство пройшло босоноге.
Вони в серці приємний навіюють спогад і щем,
Коли в рідне село повертаєм з дороги.
3 дороги-життя без солодких примарних надій,
Що в силу обставин для нас не збулися.
Та боротись продовжуй, зупинятись не смій!
І з дороги, що вибрав в дитинстві, не збийся.
У зелені трав і дзюрчанні весняних струмків
Ставала нам рідною диво-природа.
Заповіт поколінь нам вселяла з далеких віків,
Непідкупну, незламну творила породу.
Породу сміливих, надійних, завзятих борців.
Що не зрадили Нації вічну ідею.
Тож не падай у відчай, а виховуй творців,
Котрі гідною зміною стануть твоєю.
20.12.1998 р.
Михайло Кіт.
Джерело:
поет. збірка «На життєвих перехрестях», Чортків, 2004.
[Інф.: 04.11.2009. Оновл.: 22.06.2014]
